Нещодавно в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заступник начальника інспекції Олена Красуліна провела черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Застосування положень Податкового кодексу України в обчисленні та адмініструванні податків».

У складних економічних умовах дуже важливо забезпечити стабілізацію податкових надходжень. Тому з боку податківців платникам приділяється максимум уваги та допомоги, створено умови, щоб кожен платник мав змогу отримати оперативну відповідь посадових осіб Міндоходів з тих питань, які потребують негайного вирішення.         

1. Яким чином покупець може пересвідчитись, що товар не був ввезений (імпортований) на митну територію України, якщо постачальник у податковій накладній не зазначив код товару згідно з УКТ ЗЕД?

Відповідь: На всіх етапах реалізації товару до кінцевого споживача у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець має можливість ознайомитися з найменуванням та місцезнаходженням виробника (виконавця, продавця). Це передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII.

2. Чи можливо в податковій інспекції отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, але власний екземпляр був втрачений?

Відповідь: Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати. Кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно й безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VІ.

3. Який встановлено порядок подання запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ?

Відповідь: Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР подається особисто платником ПДВ або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника податків. Форма такого запиту затверджена наказом МДЗ «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 16.01.2014 № 26.

У запиті зазначаються критерії пошуку відомостей у реєстрі платників ПДВ (індивідуальний податковий номер платника ПДВ або податковий номер платника податків), а також спосіб отримання витягу з реєстру (поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів).

Витяг з реєстру платників ПДВ за формою № 2-ВР формується за відповідним критерієм пошуку та містить відомості з реєстру, які є актуальними на дату формування витягу.

У витязі зазначають:

• найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
• індивідуальний податковий номер платника ПДВ;
• дату податкової реєстрації;
• строк дії реєстрації платника ПДВ;
• дату реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування;
• перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;
• дату внесення запису про види діяльності.

Витяг надається безоплатно протягом двох робочих днів від дати надходження запиту.

4. Які вартісні критерії товарів, що не оподатковуються ПДВ при їх ввезенні та вивезенні з України?

Відповідь: З 1 квітня неоподатковану фактурну вартість товарів, які ввозяться в Україну в несупроводжуваному багажі та в міжнародних поштових і експрес-відправленнях, зменшено з 300 до 150 євро. Причому для міжнародних експрес-відправлень зазначена неоподаткована вартість багажу встановлена для одного одержувача від одного відправника в одному відправленому багажі, а не для одного одержувача протягом однієї доби, як було раніше.

Ця норма встановлена в підпункті 196.1.17  Податкового кодексу України (ПК).

У той же час збільшено граничну вартість товарів, які можна ввозити чи вивозити з України без сплати ПДВ, з 100 до 150 євро незалежно від митного режиму розміщення товарів (пп. 196.1.16 ПК). 

5. Яким критеріям потрібно відповідати, щоб мати право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість?

Відповідь: Щоб отримати право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, платники податку мають відповідати одночасно наступним критеріям:

• юридичні особи та фізичні особи — підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

• здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
• загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів у частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
• у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV Податкового кодексу;
• не мають податкового боргу;
• відповідають одному з наступних критеріїв:

а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV Податкового кодексу;

б) або мають основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього в галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року;

• великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

6. Чи підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ громадська організація при отриманні членських внесків у сумі, що перевищує 300 тис. грн.?

Відповідь: Оскільки кошти, сплачені громадській організації у вигляді членських внесків, не є оплатою поставлених товарів/послуг, то при їх отриманні в сумі, що перевищує 300 тис. грн., громадська організація не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ.

Вимоги до обов’язкової реєстрації платником ПДВ у разі перевищення суми в 300 тис. грн. викладено в пункті 181.1 ПК. Проте в цьому пункті йдеться про здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Отже, при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення термінів «постачання товарів» та «постачання послуг», які надаються в підпунктах 14.1.185 та 14.1.191 ПК.

7. Платник ПДВ на дату отримання попередньої оплати нарахував податкове зобов′язання з ПДВ. Проте угода на постачання послуг була скасована та повернені кошти. Чи можливо зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ у разі повернення попередньої оплати неплатнику ПДВ?

Відповідь: Згідно з пунктом 185.1 ПК об’єктом оподаткування є операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1 ПК дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до пункту 192.2 ПК зменшення суми податкових зобов’язань платника-постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних із гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно зі статтями 620, 666 Цивільного кодексу України, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору й вимагати відшкодування збитків. У такому разі повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди, а не як перегляд цін. Отже, повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбудеться. Тому і об’єкт оподаткування у постачальника відсутній.

Отже, якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернено, то продавець — платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються в продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ.