Фіскальна служба роз’яснила, за яких обставин платіж нерезиденту згідно з ліцензійними договорами за використання торговельної марки визнається роялті.
Зокрема, таким слід вважати платіж, що сплачується нерезиденту згідно з ліцензійними договорами на використання торговельних марок та корисної моделі для товарів та послуг на підставі виключної ліцензії, з ціллю застосування положень Податкового кодексу України (ПК). Причому незалежно від способу передачі об’єкта ліцензії (на матеріальних носіях чи в електронному вигляді через інтернет). Хоча, звичайно, за винятком умов передачі прав, передбачених в останньому абзаці підпункту 14.1.225 ПК.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Згідно із наведеною вище нормою, не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо за умовами передачі таких прав особа, яка їх отримує, може продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
