Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов’язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього. Тому в разі невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
На цьому вкотре наголосив ВАСУ, розглядаючи справу за позовом підприємства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень стосовно нереального здійснення операцій із придбання товарів (робіт, послуг). Причому такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського Суду з прав людини.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Крім цього, ВАСУ звернув увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов’язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.
