Податкова вперше отримала дані щодо рахунків українців за кордоном

Україна успішно здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

Податкова вперше отримала дані щодо рахунків українців за кордоном

Україна зробила важливий крок у напрямі підвищення прозорості фінансових операцій та боротьби з ухиленням від сплати податків та успішно здійснила свій перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за стандартом Common Reporting Standard (CRS)*.

У межах цього обміну ДПС передала інформацію про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів юрисдикцій — партнерів з обміну, а також отримала від іноземних компетентних органів дані про рахунки податкових резидентів України. Предметом обміну стала інформація про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії тощо) та які належать резидентам юрисдикцій-партнерів, а саме:

  • ім'я власника;
  • його адреса;
  • податкове резидентство;
  • податковий номер;
  • дата та місце народження;
  • дані про фінансову установу;
  • дані про рахунок (залишок станом на кінець звітного періоду, загальна сума дивідендів, процентів або інших доходів).

Доступ України до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів за стандартом CRS дозволить:

  • посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
  • виявити незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
  • підвищити ефективність застосування правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Цей крок є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС та спрямований на підвищення прозорості податкової сфери.

_______

* CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Податкові органи щорічно отримують масив даних щодо тих іноземних рахунків, які належать їх податковим резидентам, або які належать організаціям, що перебувають під контролем таких резидентів. У відповідь юрисдикції надають аналогічну інформацію податковим органам держав-партнерів щодо рахунків їх податкових резидентів. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам юрисдикцій, де вони здійснюють діяльність. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року.

Станом на січень 2024 року близько 110 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включно з усіма державами-членами ЄС.

За інформацією Мінфіну


Вебінар для бухгалтера

Статті за темою

Усі статті за темою

Криптовалюти: бухоблік і декларування

Що таке криптовалюта та чи легально нею користуватися, яке законодавче регулювання криптовалют існує насьогодні. Також мова піде про електронне декларування криптовалют, облік і оподаткування операцій з криптовалютами, питання фінансового моніторингу криптовалют як віртуальних активів
15167

Заперечення на акт перевірки: подання та розгляд

Перевірка ДПС пройшла, ви отримали акт перевірки, але не погоджуєтеся з його положеннями. Окрім проведення адміністративного або судового оскарження рішень ДПС є ще один механізм — це подання заперечення на акт перевірки. Сьогодні в консультації про заперечення на акт перевірки, строки подання заперечення на акт перевірки та розгляд заперечення на акт перевірки
65126

Фактична перевірка

Про фактичну перевірку податківці не попереджають. Розповімо, як зустріти неочікуваних візитерів, як діяти, коли вони проводять контрольну розрахункову операцію, фото- чи відеозйомку, та які порушення виявляють найчастіше
15303

Фінансовий моніторинг у 2024 році

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари – хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання – в огляді експерта
72386

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді