Документ встановлює обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб.
Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме:
- 1% від заробітної плати протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків;
- 2% — протягом другого року;
- 3% — протягом третього і в наступні роки (стаття 6).
У зв’язку з тим, що комплексна реформа системи пенсійного забезпечення не передбачає збільшення в обов’язковому порядку фіскального навантаження на роботодавця чи працівника, зокрема спрямування частини ПДФО на сплату накопичувального внеску, законопроєкт передбачає зменшення ставки ПДФО. Із дати сплати накопичувального внеску пропонують зменшити ставку ПДФО:
- до 17% — протягом першого року запровадження системи;
- до 16% — протягом другого року;
- до 15% — починаючи з третього року і в наступні роки.
Крім того, запроваджують додатковий накопичувальний внесок для працівників:
- 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків;
- 2% — протягом другого року;
- 3% — протягом третього і в наступні роки.
При цьому, працівник зможе відмовитися від сплати додаткового накопичувального внеску, або поновити його сплату на підставі поданої роботодавцю заяви. Заяву про відмову від сплати додаткових накопичувальних внесків подавати доведеться щорічно.
Документ також пропонує запровадити обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців, який становитиме:
- 1% бази нарахування протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків;
- 2% — протягом другого року;
- 3% — протягом третього і в наступні роки.
Починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину ЄСВ на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску, роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з ЄСВ.
Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців сплачуватимуть роботодавці в складі ЄСВ, та виокремлюється в звітності щодо сплати єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників та додатковий накопичувальний внесок не є єдиним внеском.
ФОП та інші категорії «самозайнятих осіб», що сплачують накопичувальний внесок на свою користь, накопичувальні внески сплачують на добровільній основі.
Проєктом акта встановлюють, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.
Проєктом акта пропонують комбіновану модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення. Вона передбачає, що перші 3 роки накопичувальні внески спрямовуватимуть до державного фонду, який матиме корпоратизовану структуру управління, яка відповідає Директиві ЄС 2016/2341, яку Україна зобов’язалася імплементувати.
Починаючи з 4-го року учасники зможуть обирати приватного пенсійного провайдера (недержавний пенсійний фонд, компанію зі страхування життя, банк) або, за бажанням, залишитись в державному фонді.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку як регулятор здійснюватиме державний нагляд за діяльністю установ пенсійного забезпечення.
Вступ в дію законодавства про накопичувальне пенсійне забезпечення передбачається з 1 січня 2026 року. Початок здійснення накопичень — через рік після завершення військового стану, але не раніше, ніж впровадять всю необхідну нормативну базу і необхідну інфраструктуру.
Законопроєкт також пропонує зміни до низки законодавчих актів, щодо приведення їх норм у відповідність до запропонованої концепції обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
