Загальне мінімальне податкове зобов’язання (далі — МПЗ) фізичним особам визначає контролюючий орган за податковою адресою таких осіб (пп. 170.14.3 Податкового кодексу України; далі — ПК).
МПЗ обчислює контролюючий орган на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника, зокрема, документів, що підтверджують право власності / користування.
Платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення (ППР) з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному ППР суму податку протягом 60 днів з дня вручення ППР (пп. 170.14.6 ПК).
МПЗ визначають за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 ПК).
У 2025 році платники лише втретє розраховуватимуть мінімальне податкове зобов’язання. Однак податківці вже надали чимало спірних роз’яснень щодо визначення та сплати МПЗ. Ознайомтеся з добіркою відповідей на запитання, що поставили ваші колеги експертам
У разі смерті власника земельної ділянки (землекористувача) податковий обов’язок щодо сплати МПЗ припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача).
Спадкоємці фізичної особи — власника земельної ділянки, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, сплачують МПЗ. , МПЗ визначається за період починаючи з місяця, в якому вони набули право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку.
