Як реалізувати товари за ціною нижчою за звичайну
Підприємство продає товар за ціною нижчою, ніж ціна закупки. Це для нього вигідно, оскільки за результатами великого об’єму закупок постачальник надасть квартальний грошовий бонус. Чи можна не донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною закупки і ціною продажу товару?
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
За загальним правилом, встановленим пунктом 188.1 Податкового кодексу України(ПК), база оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче за звичайні ціни.
При ввезенні товарів на митну територію України база оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче митної вартості товарів. У разі якщо постачання товарів здійснюється за регульованими цінами, база оподаткування визначається за такими цінами.
Враховуючи вищевикладене, у разі реалізації вітчизняних товарів, на які не встановлено регульовані ціни, ціна їх придбання не впливає на базу оподаткування ПДВ. Що стосується застосування звичайних цін при продажу товарів, слід зазначити наступне. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено статтею 39 ПК, яка набрала чинності з 01.01.2013.
Податковий орган використовує вимоги пункту 188.1 ПК як такі, що продаж товарів не повинен здійснюватись за ціною, нижчою за ціну придбання. В таких діях податковий орган вбачає умисне заниження бази оподаткування ПДВ з метою ухилення від оподаткування та (або) вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.
Щоб запобігти ситуації, коли доведеться відстоювати свою позицію у суді, слід заздалегідь обгрунтувати власний рівень звичайної ціни. Для підтвердження рівня звичайних цін використовуються:
- укладені договори з постачальником та покупцем товарів;
- прайс-листи інших підприємств на товари, ідентичні (однорідні) тим, що реалізуються;
- довідки щодо цін на ідентичні (однорідні) товари, отримані від державних органів статистики;
- дані про кількість та якість товару, строки його придатності тощо;
- накази про проведення маркетингових заходів щодо просування товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.108 ПК до маркетингових послуг відносять послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управлінні руху продукції до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
У даному випадку продаж великої партії товару за ціною, нижчою за ціну придбання, з метою отримання від постачальника квартального грошового бонусу можна розцінювати як маркетинговий хід. Крім того, грошовий бонус компенсує втрати підприємства від продажу товару за нижчою ціною. Це цілком відповідає визначенню поняття «підприємництво», встановленому статтею 42 Господарського кодексу України: «Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».
Враховуючи вищевикладене, у разі реалізації вітчизняних товарів, на які не встановлено регульовані ціни, ціна їх придбання не впливає на базу оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ визначають на рівні звичайної ціни, визначеної сторонами договору. Тому донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною закупки і ціною продажу товару не потрібно.
Для переконливості податкового органу у правомірності таких дій радимо економічно обгрунтувати власний рівень звичайної ціни.
