Робоча ситуація дня

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Підприємство продає товар за ціною нижчою, ніж ціна закупки. Це для нього вигідно, оскільки за результатами великого об’єму закупок постачальник надасть квартальний грошовий бонус. Чи можна не донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною закупки і ціною продажу товару?

Як реалізувати товари за ціною нижчою за звичайну

Підприємство продає товар за ціною нижчою, ніж ціна закупки. Це для нього вигідно, оскільки за результатами великого об’єму закупок постачальник надасть квартальний грошовий бонус. Чи можна не донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною закупки і ціною продажу товару?

Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності

За загальним правилом, встановленим пунктом 188.1 Податкового кодексу України(ПК), база оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче за звичайні ціни.

При ввезенні товарів на митну територію України база оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче митної вартості товарів. У разі якщо постачання товарів здійснюється за регульованими цінами, база оподаткування визначається за такими цінами.

Враховуючи вищевикладене, у разі реалізації вітчизняних товарів, на які не встановлено регульовані ціни, ціна їх придбання не впливає на базу оподаткування ПДВ. Що стосується застосування звичайних цін при продажу товарів, слід зазначити наступне. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено статтею 39 ПК, яка набрала чинності з 01.01.2013.

Податковий орган використовує вимоги пункту 188.1 ПК як такі, що продаж товарів не повинен здійснюватись за ціною, нижчою за ціну придбання. В таких діях податковий орган вбачає умисне заниження бази оподаткування ПДВ з метою ухилення від оподаткування та (або) вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.

Щоб запобігти ситуації, коли доведеться відстоювати свою позицію у суді, слід заздалегідь обгрунтувати власний рівень звичайної ціни. Для підтвердження рівня звичайних цін використовуються:

  • укладені договори з постачальником та покупцем товарів;
  • прайс-листи інших підприємств на товари, ідентичні (однорідні) тим, що реалізуються;
  • довідки щодо цін на ідентичні (однорідні) товари, отримані від державних органів статистики;
  • дані про кількість та якість товару, строки його придатності тощо;
  • накази про проведення маркетингових заходів щодо просування товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.108 ПК до маркетингових послуг відносять послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управлінні руху продукції до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

У даному випадку продаж великої партії товару за ціною, нижчою за ціну придбання, з метою отримання від постачальника квартального грошового бонусу можна розцінювати як маркетинговий хід. Крім того, грошовий бонус компенсує втрати підприємства від продажу товару за нижчою ціною. Це цілком відповідає визначенню поняття «підприємництво», встановленому статтею 42 Господарського кодексу України: «Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».

Враховуючи вищевикладене, у разі реалізації вітчизняних товарів, на які не встановлено регульовані ціни, ціна їх придбання не впливає на базу оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ визначають на рівні звичайної ціни, визначеної сторонами договору. Тому донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на різницю між ціною закупки і ціною продажу товару не потрібно.

Для переконливості податкового органу у правомірності таких дій радимо економічно обгрунтувати власний рівень звичайної ціни.

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Прожитковий мінімум 2026: нові суми з 1 січня

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Цю гарантію закріплено у частини третій статті 46 Конституції України. Розглянемо, яким буде прожитковий мінімум у 2026 році, розмір якого визначає Держбюджет 2026
1220

Мінімальна зарплата 2026: скільки платитимуть, як зміняться податки й «чисті» виплати

12 грудня 2025 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX опублікували в «Голосі України». Держбюджет-2026 набирає чинності з 1 січня 2026 року. Яка мінімальна заробітна плата буде в 2026 році та на які показники вона вплине — розповімо
33436

Державний бюджет України 2026 року: мінімалка, прожитковий мінімум і ключові зміни

12 грудня 2025 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX опублікували в «Голосі України». Держбюджет-2026 набирає чинності з 1 січня 2026 року. На які показники він спирається та що очікує українців в умовах воєнного стану — в огляді
6595

Облікова ставка НБУ 2025: актуальний розмір і прогноз

Облікова ставка НБУ — монетарний інструмент, за яким НБУ встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів. Із 12.12.2025 розмір облікової ставки НБУ залишиться на рівні 15,5% річних
77630

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді