Особливості повернення помилково сплаченого судового збору

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Чинним законодавством встановлено виключний перелік підстав, у разі виникнення яких ухвалою суду повертається сплачена сума судового збору

Чинним законодавством встановлено виключний перелік підстав, у разі виникнення яких ухвалою суду повертається сплачена сума судового збору. Це:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмова у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, що такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.

За інших підстав, як зауважує Мінфін, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства від 10.12.2002 № 226. Це стосується і сплати судового збору без подальшого звернення до суду і, відповідно, відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору.

Особа, яка бажає повернути грошові кошти, що були помилково сплачені на рахунок, визначений для сплати судового збору, звертається з поданням у довільній формі до органу Держказначейства. Подання надається разом із заявою (у довільній формі) про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

У заяві мають бути обов’язково зазначені:

  • причина повернення коштів з бюджету;
  • найменування платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, або серія та номер паспорта;
  • адреса та номер контактного телефону одержувача;
  • реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Податковий кредит з ПДВ 2026: відображаємо в обліку

Податковий кредит з ПДВ завжди був об’єктом прискіпливої уваги з боку податківців, так як впливає на обсяг податку сплаченого до бюджету. Сьогодні в консультації про право на податковий кредит з ПДВ, правила його обліку, податковий кредит з ПДВ проводки і приклади
222394

Нормативна грошова оцінка землі 2026

Що таке нормативна грошова оцінка земельної ділянки та чим вона відрізняється від експертної, як вона рахується та де використовується, що таке індексація нормативної грошової оцінки, як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з Державного земельного кадастру, — відповіді на ці та інші питання знайдете у цьому огляді
97638

Форма 20-ОПП: актуальний зразок і порядок заповнення

Існує спеціальна обов’язкова заява про об’єкти, які є джерелом доходу платника податку, або такі, що пов’язані з оподаткуванням, наприклад легкові автомобілі, земельні ділянки, а також кіоски, магазини та інші торговельні точки тощо. Це так звана форма 20-ОПП. Коли її подавати, які наслідки за неподання, невірну чи помилкову інформацію в ній, як її слід заповнювати та коли оновлювати, — у консультації експерта на конкретних зразках для різних ситуацій
406487

Інвойс: зразок

Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
84846

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді