Особливості повернення помилково сплаченого судового збору

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Чинним законодавством встановлено виключний перелік підстав, у разі виникнення яких ухвалою суду повертається сплачена сума судового збору

Чинним законодавством встановлено виключний перелік підстав, у разі виникнення яких ухвалою суду повертається сплачена сума судового збору. Це:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмова у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, що такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.

За інших підстав, як зауважує Мінфін, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства від 10.12.2002 № 226. Це стосується і сплати судового збору без подальшого звернення до суду і, відповідно, відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору.

Особа, яка бажає повернути грошові кошти, що були помилково сплачені на рахунок, визначений для сплати судового збору, звертається з поданням у довільній формі до органу Держказначейства. Подання надається разом із заявою (у довільній формі) про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

У заяві мають бути обов’язково зазначені:

  • причина повернення коштів з бюджету;
  • найменування платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, або серія та номер паспорта;
  • адреса та номер контактного телефону одержувача;
  • реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
додаток

👇 Осіння пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Контрольовані операції: критерії визнання

Контрольовані операції — сфера підвищеного контролю ДПС, де найменша помилка може призвести до мільйонних штрафів і донарахувань. Які критерії визнання операцій контрольованими діють у 2026 році, як функціонує багаторівнева звітність, як подавати Повідомлення про участь у МГК та яких штрафів очікувати — розглянемо в огляді
50531

Типові помилки у розрахунку відпускних

Складність розрахунку відпускних у тому, що вони залежить від середньоденної зарплати, на яку впливають доходи за минулі місяці. Помилка у сумі виплат за розрахунковий період з легкістю перетворюється на помилкову суму відпускних. Що треба перевірити, аби виправити помилку — розповімо у консультації
75809

Яка відповідальність за нерозблокування податкової накладної

Коментар експерта допоможе з’ясувати і попередити можливі ризики через те, що платник ПДВ не розблокує податкову накладну. Адже він зобов’язаний не лише сплачувати ПДВ і звітувати про нього, а й складати податкові накладні та реєструвати їх у ЄРПН. За порушення цього обов’язку є відповідальність
13248

Цільове призначення земельної ділянки види, зміна, бухгалтерський облік

Розглянемо, чим є цільове призначення земельної ділянки та види її використання, як змінити цільове призначення земельної ділянки, наприклад сільськогосподарської. Також розглянемо, хто та як контролює відповідність фактичного використання земельної ділянки її цільовому призначенню, яка відповідальність за порушення. Також консультація містить приклад бухгалтерського обліку такої процедури з проведеннями
67088

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді