На цьому тижні Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроєкт про легалізацію ринку криптоактивів. Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нагадав основні положення документу
Як зазначив Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами «Дикого Заходу», а тому впорядкування цього питання назріло вже давно.
Він нагадав, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.
У ньому передбачається:
- визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо! Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще можуть обговорювати, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
1) токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
2) токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;
3) інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонували модель, відповідно до якої Регулятор визначатиме які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) належатимуть до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації;
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;
- постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;
- визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Криптовалюти: бухоблік і декларування
Законопроєкт пропонує:
1) щодо ПДФО:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа сама декларуватиме доходи та сплачуватиме податки;
- не оподатковуватимуть: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%;
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводять нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковують операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховують при здійсненні операцій з ВА, визначатиме Мінфін за поданням регулятора;
3) щодо ПДВ:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковують на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачають штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які застосовуватимуть у зменшених розмірах упродовж перехідного періоду (у 2026 році — 10% від встановленого розміру штрафу, упродовж 2027—2029 років — 25% від встановленого розміру штрафу).
Законопроєктом передбачили, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу України запрацюють із 1 січня 2026 року.
За інформацією Данила Гетманцева
