Зв’язок витрат підприємства на придбання ПММ з графіком роботи директора
Як правильно оформити графік робочого часу директора для підтвердження зв’язку витрат на придбання пально-мастильних матеріалів (ПММ) з господарською діяльністю підприємства та віднесення їх до складу витрат?
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Відповідно до статті 142 Кодексу Законів про працю (КЗпП) трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Для деяких категорій працівників підприємством може встановлюватись гнучкий режим праці. Правовою підставою для встановлення такого режиму є стаття 13 КЗпП та стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-XII, згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку зазначаються у колективному договорі.
Встановлення гнучкого режиму робочого часу здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 №359.
Згідно з Рекомендаціями щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 №7, у разі неможливості нормування часу трудового процесу для певної категорії працівників підприємств може застосовуватись ненормований робочий день. Як правило, ненормований робочий день на підприємствах застосовується для керівників, оскільки обсяг роботи у даному разі визначається не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків і навантаженням. При цьому список посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.
У даному разі найбільш прийнятним буде встановлення ненормованого робочого дня для директора підприємства.
Варто також зазначити, що для врахування витрат на придбання ПММ у складі витрат підприємства необхідно мати документи, що підтверджують здійснення зазначених витрат, а саме:
- нотаріально посвідчений договір найму транспортного засобу;
- акт прийому-передачі транспортного засобу в оперативну оренду;
- подорожній лист форми №3, затверджений наказом Держкомстату від 17.02.1998 №74, який є підставою для списання витраченого пального на загальний пробіг орендованого легкового автомобіля;
- тимчасовий реєстраційний талон, який підтверджує право використання орендованого транспортного засобу. Він видається підрозділом Державтоінспекції за зверненням власника транспортного засобу у разі надання права керування таким засобом іншій особі згідно з вимогами пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 №1388.
Списання ПММ здійснюється на підставі даних про пробіг автомобіля відповідно до норм витрат палива i мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.1998 №43.
За наявності вищезазначених документів витрати на придбання ПММ можуть бути віднесені до складу витрат підприємства.