Неплатоспроможність суб’єкта господарювання має особливе значення, оскільки впливає не лише на його власну економічну діяльність, а й на інтереси кредиторів, ринку загалом та економічну стабільність держави. Тому розберімося, які юридичні наслідки має неплатоспроможність, як відбувається процедура банкрутства і в яких випадках підприємство підлягає ліквідації
Основним нормативним актом, який регулює відносини у сфері неплатоспроможності, є Кодекс України з процедур банкрутства (далі — Кодекс), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника — юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно із абзацом сімнадцятим частини першої статті 1 Кодексу неплатоспроможність — неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно.
Відповідно до Кодексу стосовно боржника-юридичної особи може бути застосовано процедуру превентивної реструктуризації та судові процедури банкрутства.
Судові витрати: як облікувати й оподаткувати
Превентивна реструктуризація
Превентивна реструктуризація — система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації.
Превентивна реструктуризація відкривається господарським судом за місцезнаходженням боржника і лише за заявою боржника.
Судові процедури банкрутства
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу щодо боржника-юридичної особи застосовуються судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Процедури санації боржника або ліквідації банкрута здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Судові процедури застосовуються господарським судом під час провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за результатами розгляду заяви кредитора або боржника. Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника — юридичної особи.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує:
- всі майнові спори, стороною в яких є боржник;
- спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;
- спори про визнання недійсними результатів аукціону;
- спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;
- спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно;
- спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику;
- спори про стягнення заробітної плати;
- спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
- спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Одночасно із провадженням у справі вводиться процедура розпорядження майном боржника, за результатами застосування якої здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Інструмент автоматично розраховує: 📌суму заборгованості з урахуванням інфляції за певний період часу 📌суму штрафних санкцій 📌 розмір відсотків річних
Призначення арбітражного керуючого
Для процедури превентивної реструктуризації та судових процедур банкрутства господарським судом призначається арбітражний керуючий — фізична особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка:
- є громадянином України;
- дієздатна;
- має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня;
- не має судимості;
- здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
- не має заборони обіймати керівні посади або не позбавлена права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або діяльністю, що прирівнюється до такої діяльності;
- не має дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з дня застосування якого минуло менше трьох років;
- має загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах;
- пройшла навчання у порядку, встановленому Міністерством юстиції, пройшла стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому саморегулівною організацією арбітражних керуючих;
- володіє державною мовою;
- успішно склала кваліфікаційний іспит;
- отримала відповідне свідоцтво та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Залежно від процедури, яка застосовується господарським судом до боржника — юридичної особи арбітражний керуючий призначається адміністратором превентивної реструктуризації, розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Провадження у справах про банкрутство боржників — казенних підприємств, державних некомерційних підприємств та бюджетних установ, а також процедура превентивної реструктуризації таких боржників не допускаються.
Знову зміни у законах? А щоб їх! І як тепер працювати? Як добре, що персональні консультанти системи «Експертус Головбух» і з робочими ситуаціями допоможуть розібратися, і заспокоять. Хутчіш тисніть на посилання і заручіться надійною підтримкою експертів 👇
Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю, провадження у справах про банкрутство боржників, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею.
Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері банкрутства регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Джерело: Мін’юст
