Банкрутство фізичної особи у 2024 році

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Автор
експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю
Банкрутство фізичної особи – це спосіб списати усі борги або їх частину. Експерт розповів про те, як відбувається банкрутство фізичних осіб та оподаткування такої процедури

Судові витрати: як облікувати й оподаткувати

Банкрутство фізичної особи

Банкрутство фізичних осіб (не підприємців) стало можливим з 21 жовтня 2019 року. Саме з цієї дати вступив у дію Кодекс України з процедур банкрутства (інколи називають закон про банкрутство фізичних осіб від 18.10.2018 № 2597, скороченоКодекс про банкрутство, або КБ). Книга четверта КБ якраз присвячена питанню фізосіб, у т.ч. й фізосіб-підприємців (ч. 1 ст. 113 КБ).

Зараз за визначенням статті 1 КБ боржником є юрособа або фізособа, зокрема фізособа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Увага: фізособи зараз також можуть списати свої борги через процедуру банкрутства.

Перше судове рішення по банкрутству фізособи було прийняте у березні 2020 року – постанова Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 у справі № 908/3329/19. У даній справі суд задовольнив позов фізособи, визнав її банкрутом та застосував процедуру погашення боргів фізичної особи. Можливість визнання фізичної особи банкрутом підтвердив і ВС, наприклад у постанові від 04.10.2023 у справі № 918/920/22.

Яка процедура банкрутства фізичної особи

Серед умов початку процедури банкрутства фізособи такі (ст. 115 КБ):

  • наявність заяви від фізособи. Фізособа, яка хоче розпочати таку процедуру, має подати спочатку заяву до Господарського суду. На основі даної заяви, якщо інші умови початку провадження дотримані, суддя призначає арбітражного керуючого по процедурі. Разом з заявою має бути поданий пакет документів, у т.ч. план реструктуризації боргів та декларація про майновий стан боржника (за три попередні роки). Їхні форми затверджено наказом Мін’юсту від 21.08.2019 № 2627/5. Повний перелік документів містить ст. 116 КБ;
  • прострочення планових платежів ≥ 2 місяці та у сумі > 50% місячних платежів за кожним банківським кредитом (або іншим зобов’язанням);
  • відсутність майна у фізособи, на яке може бути звернене стягнення, а заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними. Наприклад, у боржника майно у заставі. Так, якщо фізособа не може сплачувати щомісячні платежі по кредиту виданому на придбання автомобіля, то автомобіль у такому разі є заставою кредиту й розпочати процедур банкрутства не можна. Аналогічно з нерухомістю в іпотеці;
  • треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (з 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становить 7100 грн, з 01.04.2024 – 8000 грн. Тобто, якщо заяву буде подано в квітні 2024 року, треба сплатити 8000 грн х 3 = 24 000 грн). Ця сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду. Однак ця вимога не є обов’язковою в період дії воєнного стану, про це нижче;
  • є лише загроза неплатоспроможності. Це інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе виконати свої грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі. Закон не уточнює що це. Однак такі обставини мають бути достатньо серйозними, аби суд прийняв їх до уваги, наприклад це може бути медичний висновок, зокрема необхідність значної суми на медичне лікування, отримання інвалідності, тривалу втрату працездатності тощо.

Увага: кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи, ініціатором банкрутства може виступати лише сам боржник.

Також є ще одна умова – боржника не було притягнуто до адміністративної/кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю (ч. 4 ст. 119 КБ).

Процедура банкрутства фізичних осіб: як впливає воєнний стан

Під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування тимчасово діють пом’якшення процедури банкрутства (п.16 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КБ):

  • збори кредиторів можуть проводитись дистанційно в режимі відеоконференції або шляхом опитування за допомогою засобів електронної пошти та поштових відправлень;
  • в разі неможливості виконання обов’язків із-за ведення бойових дій, що зумовлювало існування загроз для життя і здоров’я, арбітражний керуючий звільняється від дисциплінарної відповідальності;
  • господарський суд може продовжити строки проведення судових засідань;
  • не нараховуються відсотки на реструктуризовані зобов’язання боржника перед кредиторами, та не застосовуються штрафні санкції;
  • справа про банкрутство може бути відкрита без виплати боржником авансу арбітражному керуючому. В цьому випадку боржник самостійно обирає арбітражного керуючого і укладає з ним угоду про виконання повноважень у справі про банкрутство. Копія угоди додається до заяви про визнання банкрутом;
  • обов’язково оцінюються шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України.

Які борги (не) можна списати

Нижче наводимо ті борги, які списати не вдасться:

  • борги по аліментам (за нинішніх жорстких умов сума може набігти суттєва);
  • борги по ЄСВ (це єдиний соціальний внесок, тобто платіж, що сплачується до фондів соціального страхування). Борг з ЄСВ може виникнути тільки у фізосіб-підприємців (див. визначення грошового зобов’язання у ст. 1 КБ);
  • борги по відшкодуванню шкоди, яка призвела до каліцтва, ушкодження здоров’я, смерті;
  • штрафи, пеня, інші фінансові санкції (див. визначення грошового зобов’язання у ст. 1 КБ);
  • борги з податків, зборів (там же, ст. 1 КБ). Зверніть увагу, що ВС у постанові від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 вказав, що всі борги боржника, що охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є безнадійними та підлягають списанню.

До речі, якщо борг по аліментах, ЄСВ, відшкодуванню шкоди по каліцтву уже є, то їх доведеться спочатку виплатити і лише тільки після цього суд матиме можливість списати інші борги по процедурі банкрутства (ч. 3 ст. 125 КБ).

Увага: аліменти банкрутством списати не вийде. Мало того, їх спершу слід погасити, аби процедура банкрутства була розпочата.

Виходить, що можна списати такі договірні борги: банківський кредит, позику, борг за комунальними послугами. Однак не вийде фізособі порушити процедуру банкрутства через несплату податків у разі банкрутства. Щодо боргів по азартних іграх, то у КБ про них згадки немає. Виходить, що їх можна списати теж, якщо документально підтвердити. Хоча проблемою тут може стати те, що такі борги не є договірними.

Яке майно декларують

З форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність випливає, що треба декларувати:

  • майно за 3 попередні роки (на жаль, це 3 окремі декларації);
  • майно боржника і членів сім’ї, яке перевищує 30 мінімальних зарплат (на 1 січня року, за який подається декларація, тобто 201000 грн у 2023 році );
  • майно членів подружжя, навіть якщо воно розлучилося (протягом 3-х років);
  • як рухоме, так і нерухоме майно. Наприклад, автомобілі, квартири, будинки, незавершене будівництво, також нематеріальні активи (патенти тощо), цінні папери, грошові кошти (готівка і в банку тощо).

Якщо член сім’ї боржника не надає йому інформацію про своє майно/його вартість невідома боржнику, то боржник має ставити в декларації «Не відомо».

Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду. Наприклад, за умови подання заяви до суду в березні 2024 року, потрібно подати декларацію станом на 01.02.2024. 

Банкрутство фізичної особи: судова практика

Однак суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

Перший крок – спроба домовитися з кредиторами. Реструктуризація – це спроба домовитися з кредиторами. Наслідками можуть бути: відстрочення платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо. Також може відбутися долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами.

Очевидним є те, що кредитори найбільш зацікавлені у реструктуризації боргу, а не визнанні фізособи банкрутом з подальшим прощенням боргу. Отже, якщо це банківські кредити, позики тощо, то внаслідок процедури вони будуть відтерміновані. На цьому етапі можуть бути списані штрафні санкції (штрафи, пені за несплату) – за добровільним рішенням кредитора.

На етапі реструктурування може бути й продана частина майна боржника.

На процедуру реструктуризації відводиться 120 днів (ч. 1 ст. 130 КБ). Однак цей етап може закінчитися і швидше, якщо буде рішення кредиторів, які відмовляються від реструктуризації (ч. 1 ст. 130 КБ). Тоді справа переходить на другий крок.

Після ухвали суду про початок процедури реструктуризації не можна погашати борги поза процедурою. Виняток – аліменти та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я.

Другий крок – рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. Що не можна включати до ліквідаційної маси – див. нижче (Що залишиться у банкрута?). На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їхньої сплати.

Які існують наслідки після банкрутства

Всьому є своя ціна. Навіть якщо справа доведена до кінця, то наслідки для фізособи будуть існувати протягом декількох років, а саме:

  • 5 років – не можна починати нову процедуру банкрутства (виняток – погасити повністю борги по попередній процедурі);
  • 3 роки – фізособа не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Наслідком цього, скоріше всього, буде негативна кредитна історія та відмови банків при видачі кредитів, а також заборона щодо незалежної професійної діяльності у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати у системі фінмоніторингу тощо, тобто там де законодавчо вимагається наявність бездоганної ділової репутації. Також ще один наслідок – це внесення даних у реєстр кредитних історій – у майбутньому у такої особи можуть бути проблеми в отриманні банківських кредитів;
  • 5 років фізособа має повідомляти про те, що вона була визнана банкрутом, новим потенційним кредиторам, поручителям, а також при заставі майна (це вимагається робити письмово).

Увага: минуле банкрутство, яке зруйнувало ділову репутацію, може бути причиною відмови такій фізособі у кредитах, наданні позик, укладанні певних угод з них тощо.

Які обмеження під час провадження справи

Однак це ще не все. На 120 днів від початку провадження до оголошення про банкрутство чи закриттям справи на фізособу теж накладається низка обмежень:

  • бути поручителем;
  • укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу;
  • продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінзарплат, тобто з 01.01.2024 – 71 000 грн, з 01.04.2024 – 80 000 грн.

Крім того, суд може накласти й інші обмеження, наприклад заборонити виїзд закордон, накласти арешт на майно, заборонити укладати договори (ч. 2 ст. 118 КБ).

Що втратить фізособа-банкрут

Фізособа втратить частину свого майна. Звичайно, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентаризацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

Банкрутство фізичних осіб в Україні: що залишиться у фізособи-банкрута

Що ж тоді продано не буде? За ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

  • житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею; або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);
  • рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;
  • суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (з 01.01.2024 – 213000 грн, з 01.04.2024 – 240000 грн), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;
  • пенсійні рахунки. Маються на увазі рахунки фізособи у державних і недержавних пенсійних фондах;
  • інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Майно родичів продаватися не може. Однак вони можуть виплатити борг за планом реструктуризації за їхньої добровільної згоди.

Увага: процедура банкрутства по кредитах забезпечених іпотекою або заставним автомобілем практично неможлива.

Продаж майна за КБ відбувається за системою електронних торгів, наприклад ProZorro.

Зверніть увагу, що банкрутство – це не єдиний вихід із ситуації, а реструктуризацію можна провести не починаючи процедуру банкрутства. Ще можна реструктурувати борги по споживчим кредитам у іноземній валюті, у т.ч. іпотечним.

Увага: реструктуризацію боргу можна здійснити й без початку процедури банкрутства.

А якщо переписати майно перед банкрутством

З початком провадження справи вводиться мораторій і такі дії виконати не можна. Однак, якщо це відбулося перед початком процедури? На перший погляд, КБ даний момент замовчує. Проте ч. 5 ст. 116 містить тонкий натяк на документи: декларації за 3 роки, в яких є й майно членів сім’ї боржника (навіть колишньої дружини, якщо після розірвання шлюбу не пройшло 3 роки). У ч. 4 ст. 119 КБ є одна «цікава» причина для відмови: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Таким чином, суд усе ж таки може на підставі декларації визнати, що майновий стан боржника та його сім’ї цілком достатній для погашення боргів і відмовити у відкритті справи про неплатоспроможність боржника.

Увага: якщо є статки у близьких осіб, наприклад дружини, чоловіка, батьків і дітей, то суд може й відмовити у відкритті справи по банкрутству.

Через вищеописану ситуацію переписування майна на близьких родичів може й нічого не дати. Принаймні здійснювати це треба ще за 3 роки до банкрутства і не на членів сім’ї.

Які податкові наслідки списання боргу

Цікавою є одна податкова деталь. Якщо борг списати внаслідок:

  • реструктуризації, яка не пов’язана з процедурою банкрутства. Особа має подати декларацію про майновий стан і доходи й сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір щодо суми списаного боргу, який перевищує 25% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року (це 1775 грн у 2024 році, пп. 165.1.55 ПК);
  • реструктуризація споживчих кредитів у іноземній валюті. Тут є звільнення фізособи від оподаткування на підставі пп. 165.1.59 ПК. Однак така реструктуризація має бути здійснена на основі процедур з КБ або Закону № 1381;
  • банкрутства. І по банкрутству прямого звільнення фізособи від сплати податку за списаний борг немає. Натомість є вимога щодо державного виконавця, який забезпечує майнові претензії кредиторів, подати декларацію про майновий стан і доходи за таку фізособу від її імені (п. 179.6 ПК). Податки – це ПДФО 18% від доходу та військовий збір 1,5%. Єдине, якщо відбувся продаж іпотечного житла, то тоді відсотки по сплаченому за рахунок такого продажу кредиту, включити до податкової знижки та отримати відшкодування ПДФО з бюджету (пп. «г» п. 175.4 ПК).

Однак усе це не стосується податкового боргу, який підлягає списанню як безнадійний, у т.ч. пеня й штрафи, якщо особу визнано банкрутом (пп. 101.2.1 ПК). Податку на дохід від списання такого боргу немає.

Увага: списання боргу через процедуру банкрутства не позбавляє обов’язку сплатити податки, адже це дохід фізособи, який слід задекларувати. Принаймні прямого звільнення від оподаткування даної ситуації у ПК немає.

Щодо оподаткування боргу, списаного внаслідок банкрутства – ситуація насправді неоднозначна, так як все ж таки існує зачіпка на рівні визначення безнадійної заборгованості (пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПК) – такий борг підпадає під визначення безнадійного. По такому боргу неоподатковуваний розмір 25% мінімальної зарплати не застосовується, що визнають і самі податківці у ІПК ДПС від 09.09.2020 № 3764/ІПК/99-00-05-05-02-06. Через відсутність прямого врегулювання у ПК саме списання боргу фізособи внаслідок банкрутства самій фізособі, яка проходить або пройшла таку процедуру, краще звернутися за індивідуальною податковою консультацією до ДПС. Можливо, на підставі визначення безнадійної заборгованості з пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПК податківці погодяться всю суму списаного боргу вважати неоподатковуваною. Однак така відповідь буде діяти виключно для тої особи, яка звернулася за консультацією.

 


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді