Відповідь
Платниками плати за землю є платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1 Податкового кодексу України; ПК).
Платник зобов’язаний за кожний встановлений ПК звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цю норму застосовують до всіх платників, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (абз. 1 п. 49.2 ПК).
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПК).
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV та іншими нормативно-правовими актами не передбачили тимчасове припинення діяльності.
Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.
Платників єдиного податку звільняють від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовують, зокрема, платники єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (пп. 4 п. 297.1 ПК).
Перехідні відпускні та середня зарплата для критичності
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є:
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПК;
- скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п. 37.3 ПК).
Оскільки звільнення, передбачене підпунктом 4 пунктом 297.1 ПК, поширюється на земельні ділянки, що використовують платники єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.
При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включили до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плату за землю, в тому числі земельний податок, не нараховують та не сплачують з урахуванням норм розділу ХІІ та підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК.
