Відповідь
Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Державної фіскальної служби та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3) до Порядку (далі – реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі (п. 14 глави 2 розд. ІІ Порядку).
Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі (п. 15 глави 2 розд. ІІ Порядку).
Адреса господарської одиниці - адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди (п. 3 розд. І Порядку).
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю (надання послуг) за місцезнаходженням покупця (замовника), то в реєстраційному посвідченні на РРО у графі «Назва господарської одиниці» зазначається найменування суб’єкта господарювання (для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я, по батькові), а в графі «Адреса господарської одиниці» проставляється адреса суб’єкта господарювання (основне місце обліку як платника податків).
ЗІР, 109.06
Фіскальний чек касового апарату (РРО/пРРО), хоча й не часто, але змін зазнає. Розглянемо його існуючу форму та реквізити, що має містити фіскальний касовий чек
Чи є зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
Ліміт каси і строки здавання готівки до банку встановлюють підприємства, що проводять операції з готівкою. Підприємство мусить розробити і затвердити внутрішній документ (наказ) про порядок розрахунку ліміту каси підприємства і своїх відокремлених підрозділів. Зразок наказу про встановлення ліміту каси знайдете у статті
Як правильно розрахувати ліміт каси на підприємстві, який строк здавання готівки до банку, а також чи буде відповідальність зберігання понадлімітної готівки в касі — у статті
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
