керівник видавничої групи «Головбух-Держзакупівлі»
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів
Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 65 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-ІХ; далі – Закон № 1591).
Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 1591, Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою НБУ від 29.07.2022 № 164 (далі — Положення № 164).
Еквайринг платіжних інструментів (далі — еквайринг) — платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі (п. 10 ст. 1 Закону № 1591).
Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14 ст. 38 Закону № 1591).
Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд.
Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу.
Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395).
✅ Хто мусить перейти на програмний РРО ✅ Як зареєструвати, перереєструвати або скасувати реєстрацію пРРО ✅ Як видавати електронні чеки ✅ Чи можуть два касири працювати на одному пРРО ✅ Які оплати за QR-кодом не потребують пРРО ✅ Що робити, якщо зник інтернет або пРРо «заглючив»
Документальне оформлення операцій з використанням терміналів
Загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів прописані у розділі VIII Положення № 164.
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки.
Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система.
Увага: документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити:
ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
ідентифікатор платіжного пристрою;
дату і час здійснення операції;
суму та валюту операції;
суму комісійної винагороди;
реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
вид операції;
код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.
Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити:
ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
ідентифікатор платіжного пристрою;
суму комісійної винагороди (за наявності);
вид операції;
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Із 1 серпня 2023 року підприємцям дозволили формувати спрощений фіскальний чек. Консультація допоможе розібратися, яку інформацію має містити такий чек, як правильно зазначати у ньому групу товарів та що буде, якщо схибите з назвою товару у чеку
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331.
Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».
заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника)
або
повернення сплаченої за товар грошової суми.
Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.
Спосіб повернення коштів
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним.
Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами.
Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДПС норми статей 2, 3 Закону про РРО. Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів
Розрахунки під час видачі коштів* покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК».
Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016.
Реєстрацію продажу та повернення товарів, отримання і повернення коштів через РРО проводять одночасно із розрахунковою операцією (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 547).
Реєстрацію видачі коштів у разі повернення товару здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, пункт 7 Порядку № 547 дозволяє реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно».
Увага: у разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно».
Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; відомості про товар; суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547).
Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.
Облік повернення товару
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця).
Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно».
