Яким чином у Податковій декларації з податку на нерухоме майно, ЮО відображає суму податку, збільшену на 25000 гривень на рік?

Відповідь

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ,з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Підпунктом «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).Форма Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897, передбачає заповнення в табличній частині Декларації колонки 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника», де вказується річна сума податку (в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), яка розраховується, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. За наявності у власності юридичної особи – платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа яких перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), зазначений показник визначається за формулою (для кожного об’єкта (його частки):

• (колонка 3 «Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» х колонка 4 «Ставка податку» – колонка 6 «Сума пільги із сплати податку» (заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ)) + 25000 гривень.

Значення колонки 7 Декларації розбивається на чотири квартали та вказується в колонках 8-11. При цьому, розбиваючи річну суму рівними частинами поквартально, округлення відбувається так:

• за І, ІІ і ІІІ квартали звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;
• за останній IV квартал звітного року сума податку визначається як різниця річної суми податку та суми податку за перші три квартали.

ЗІР, категорія 106.07

ОСНОВНІ ЗАСОБИ: проблемні питання та їх розв’язок

МОРОЗОВСЬКА Галина експерт з питань обліку та оподаткування

Роз’яснення контролерів і судова практика з таких питань: • до якої групи основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку віднести холодильник, мікрохвильову піч, пилосос; • чи включають витрати на страхування об’єкта до його первісної вартості; • витрати на ремонт придбаного основного засобу до введення його в експлуатацію збільшують первісну вартість; • чи виникають у податковому обліку різниці за амортизацією МНМА; • як встановити вартість оприбуткування; • чи можна їх амортизувати; • ліквідаційна вартість: чи обов’язково її встановлювати; • чи призупиняють амортизацію на період ремонту; • чи обов’язково дооцінювати об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість — 0 грн; • чи списувати з балансу повністю замортизовані основні засоби

Переглянути відеозапис

Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА