Огляд податкових змін закону № 1914-Х
- Податкова реформа 2022: терміни введення в дію змін
- Яка мета законопроєкту № 5600
- Податкові «лазівки», які має ліквідувати законопроєкт № 5600
- Що змінюється з законопроєктом № 5600 у підприємств і ФОП
- Чим найбільше налякав бізнес законопроєкт № 5600
- Чим загрожує законопроєкт № 5600 звичайним громадянам
- Можливі негативні наслідки законопроєкту № 5600
Податкова реформа 2022: терміни введення в дію змін
Закон № 1914 діє з 1 січня 2022 року, за винятком деяких змін, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, з 21.11.2021 та 01.07.2022.
Наведемо хронологію набрання чинності змін щодо найбільш важливих норм Закону № 1914.
Яка мета законопроєкту № 5600
Задекларована офіційно мета змін до ПКУ:
- забезпечити збалансованість надходжень до Державного бюджету України;
- ліквідувати необґрунтовані податкові пільги, преференції певним бізнесам, які за своєю суттю, є узаконеними схемами ухилення від сплати податків;
- вирівняти конкурентні умови.
Простіше кажучи, законопроєкт спрямований на збільшення податкових надходжень, але не тільки за рахунок підвищення податків, але й через запобігання різних втрат через існування певних податкових «прогалин». Про те, як у цифрах мають зрости надходження держбюджету є презентація законопроєкту № 5600 від Мінфіну.
У цілому законопроєкт № 5600 є частиною «пакету» законів, спрямованих на так звану «деолігархізацію».
Увага: ліквідувати податкові «шпаринки», які дають преференції певним бізнесам конкретних осіб – декларована мета Законопроєкту № 5600.
Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник
Податкові «лазівки», які має ліквідувати законопроєкт № 5600
Як приклад таких податкових «шпаринок», про які можна почути від розробників законопроєкту № 5600, назвемо такі:
- заниження ренти на видобуток руди, що створює преференції металургійному бізнесу одному з відомих українських олігархів. Закон прив’язує ренту до біржових показників, чим усувається можливість маніпулювати розміром рентною плати в залежності від того «бідною» чи «багатою» є руда;
- у сількогосподарській 4-й групі єдиного податку «заховалися» й виробники-птахівники. Це суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з розведенням свійської птиці (КВЕД 01.47), перепелів і страусів (КВЕД 01.49), а також виробництвом м’яса свійської птиці (КВЕД 10.12). Маючи сільськогосподарські землі, на яких нібито-то вирощується зерно для харчування птиці, вони сплачують фіксовану суму єдиного податку, який залежить від загальної площі земельних ділянок, а не від обсягів реалізації м’яса птиці. Якби вони сплачували єдиний податок 3 групи або податок на прибуток, то надходження до бюджету були б більшими. В першу чергу, мова йде про курятину.
Однак насправді коло податкових питань, які зачіпає даний законопроєкт значно ширше.
Увага: металургійний бізнес, птахівництво (в першу чергу, виробництво курятини) та «зелена» електроенергетика – це бізнеси, які першочергово зачіпає законопроєкт № 5600.
Що змінюється з законопроєктом № 5600 у підприємств і ФОП
По ключових напрямах законопроєкту № 5600 наводимо у таблиці нижче порівняння того, що зараз є, і що пропонується для суб’єктів господарювання по ключовим напрямам.
ЩО ЗМІНЮЄ ЗАКОНПРОЄКТ № 5600 (для підприємств і фізосіб-підприємців) | |
ЗАРАЗ Є | ПРИЙНЯТІ ЗМІНИ |
рента за користування надрами для видобування корисних копалин | |
Визначення видів товарної продукції не врегульовано | види товарної продукції гірничого підприємства визначається на основі так званих кондицій на мінеральну сировину об’єкту (ділянки) надр (оновлений пп. 14.1.128 ПКУ). Кондиції – новий термін, який зокрема означає й сукупність певних техніко-технологічних вимог (новий пп. 14.1.881 ПКУ). Це певна класифікація видобутої мінеральної сировини за галузевими вимогами за єдиним стандартом, що має усунути суб’єктивність визначення вартості корисної копалини |
фактична ціна реалізації руд заліза визначається гірничим підприємство самостійно на основі даних офіційно світового інформаційного агентства Platts щодо залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China | фактична ціна реалізації для руд заліза розраховується центральним органом виконавчої влади (це має бути Мінекономіки). При цьому зміни до пп. 252.8 ПКУ):
|
дві ставки для залізної руди в залежності від ринкової ціни: 12% (більше 70$) та 11% (менше 70$) (п. 252.20 ПКУ) | диференціація ставок залізної руди змінюється – їх стає 3, але вони менші: 3,5% (менше 100$), 5% (100-200$), 10% (більше 200$). Вони теж залежить від ринкової ціни (оновлений п. 252.20 ПКУ)* |
рентна плата за користування радіочастотним ресурсом | |
діапазон 800-900 МГц – 23085,25 грн за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень | у цілому рента збільшується на 5% (оновлений пп. 254.4 ПКУ), зокрема діапазон 800-900 МГц – 24239,51 грн за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень |
винятків щодо птахівників, зокрема тих, хто розводить курей, немає | виключили птахівників, тобто тих, у кого основним видом діяльності є розведення свійської птиці, страусів та перепелів (оновлений пп. 291.51.1 ПКУ) |
ніяких мінімальних податкових зобов’язань немає | платники визначають мінімальне податкове зобов’язання та різницю між фактично сплаченими податками та таким зобов’язанням (п. 2971 ПКУ). На різницю доведеться збільшити єдиний податок (п. 2971.3 ПКУ) |
всім платникам податків можна переносити збитки на наступні періоди без обмежень | великим платникам податків обмеження 50% на перенесення збитків минулих періодів (оновлений пп. 140.4.4 ПКУ). Збиток можна переносити по 50% щороку (можливо, дозволять і повністю, якщо сума збитків не більша 10% фінрезультату) |
звільнень для птахівників не було | Звільнено від оподаткування виробників свійської птиці (виняток – вирощування курей) |
1095 календарних днів з дати складення податкових накладних (ст. 198 ПКУ) | обмежити можливості на включення до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, які складені більше ніж 365 календарних днів з моменту реєстрації (оновлена ст. 198 ПКУ) |
акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів | |
сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі (пп. 233.1.9 ПКУ) | сплачуватимуть виробники та імпортери (новий пп. 233.1.14 ПКУ) |
акцизний податок на постачання електроенергії | |
є пільга на постачання електроенергії когенераційної** та електроенергії з відновних джерел (так звана «зелена» енергетика) | пільгу спочатку хотіли відмінити, але потім залишили |
акцизний податок на алкогольні напої та спирт етиловий | |
1 л пива – 2,78 грн (пп. 215.3.1 ПКУ) |
|
|
|
* попри таке зниження ставок Мінфін обіцяє зростання ренти, грн/т: зараз – 19,2 грн/т («бідна» руда), 204 грн/т «багата» руда), а після змін – 507,80 грн/т; ** це видобуток теплової та електроенергії одночасно |
Чим найбільше налякав бізнес законопроєкт № 5600
Однак окрім у задекларованій вище позитивній меті у проєкті змін заховалося чимало досить сумнівних нововведень, які здатні погіршити життя не тільки підприємствам, фізособам-підприємцям, але й звичайним громадянам. Серед них найбільше пов’язаних з адмініструванням податків:
- стягнення податківцями податкового боргу за рахунок готівки або коштів на рахунках у банку без звернення до суду. Одна тут є умова: такий податковий борг виник за самостійно визначеним податковим зобов’язанням, наприклад за декларацією чи уточнюючим розрахунком. При цьому збільшили строк настання таких дій на ДПС погашення податкового боргу з 30 до 240 днів;
- введення податкової застави у разі адміністративного або судового оскарження платником податків донарахованого за результатами перевірки суми грошового зобов’язання, по якому виставлено податкове-повідомлення рішення (ППР). Задекларована мета – боротьба з відчуженням майна в ході оскарження;
- обмеження у праві виїзду за кордон керівника юрособи-боржника. Підстава – рішення суду про повне погашення податкового боргу. Однак існує необхідність подання до суду, а також умови незастосування такої норми: зміна керівника боржника або ж початок судової справи про банкрутство боржника.
Не диво, що такі ідеї викликали супротив бізнес-середовища. У таких діях вбачається посилення повноважень і корупційних можливостей ДПС (детальніше – у заяві Української ради бізнесу). Однак законотворці за інформацією, що у відкритих джерелах уже доопрацювали законопроєкт і частину резонансних кроків або прибрали, або пом’якшили.
- Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
- Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
- Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
- ПДВ: від азів до майстерності ⏩
- Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
- РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
- ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
- Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩
Чим загрожує законопроєкт № 5600 звичайним громадянам
Окрім бізнесу проєкт змін до ПКУ зачіпає й звичайних громадян, як не реєструвалися підприємцями. Законопроєкт 5600 зазіхнув на продаж нерухомості на вторинному ринку, доходи від продажу сількогосподарської продукції. Ці нововведення для них – у таблиці нижче.
Увага: ПДВ 20% з продажу нерухомості на вторинному ринку не буде.
ЩО ЗМІНЮЄ ЗАКОНПРОЄКТ № 5600 (для звичайних громадян) | |
ЗАРАЗ Є | ПРИЙНЯТІ ЗМІНИ |
ПДФО з продажу нерухомості | |
|
Виняток – продаж майна, отриманого у спадок. Воно надалі теж не оподатковується |
ПДФО з доходів селянських господарств | |
зараз до оподатковуваного доходу не включається дохід з особистого селянського господарства, сукупний розмір яких не перевищує 2 га (пп. 165.1.24 ПКУ) | не оподатковується лише дохід у розмірі 12 мінімальних зарплат, який не оподатковується, це близько 78000 грн у 2022 році |
ПДФО й податкова знижка | |
право податкову знижку на навчання та лікування мають родичі першого ступеня споріднення | право на податкову знижку в чистині витрат на навчання та лікування, яке надається опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям |
ПДВ | |
продаж на вторинному ринку звільнений від ПДВ | спочатку планувався ПДВ при продажу нерухомості на вторинному ринку, але потім це відмінили |
Мінімальне податкове зобов’язання | |
поняття мінімального податкового зобов’язання у ПКУ взагалі відсутнє | поява мінімального податкового зобов’язання власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (новий п. 170.14 ПКУ). Виняток, коли воно не застосовується – розмір земельної ділянки не перевищує 0,5 га. Такий крок збільшить податок не землю. ДПС донарахує таким платника податок на землю на основі ППР |
Можливі негативні наслідки законопроєкту № 5600
Як наслідок, описаних вище нововведень можна отримати таке:
- можливе подорожчання нерухомості на вторинному ринку або ж частина операцій буде тіньовою. Оподаткування різниці між ціною купівлі та ціною продажу призведе до того, що при оформленні продажу квартир ціну продажу будуть у договорі ставити на рівні ціни купівлі, аби дана різниця була «нульова». Решта частина вартості операції буде в тіні. У тім, як і зараз, тобто бюджет вряд чи отримає зростання доходу від даної зміни;
- збільшення надходжень від ренти від видобутку корисних копалин може й не відбутися або зросте незначно. Якщо порівнювати диференційовані ставки ренти на залізну руду, то вони, навпаки, у цілому зменшуються. Крім того, очікується падіння світових цін на залізну руду, а отже, й прив’язана до них рентна плата знизиться. Законопроєкт № 5600 насправді наводить лад лише у можливостях платника ренти маніпулювати базою нарахування ренти, а не збільшує ставки ренти;
- ПДФО може зробити менш привабливими селянські господарства. Наприклад, господарство, яке має 120000 грн на рік – це всього 10000 грн на місяць доходу (не прибутку). Однак ще є витрати на добрива, енергоносії, вартість яких зростає. А тут ще й допадається податок, який при такому доході стає (120000 – 78000)×0,18 = 7560 грн на рік, або 630 грн на місяць;
- зростання вартості Інтернету. В першу чергу мова про Інтернет від мобільних операторів. Збільшення ренти, яку вони сплачують за радіочастотний ресурс, – це збільшення витрат, а отже, привід підняти ціну;
- збільшення адміністративного тиску з боку ДПС тиску на бізнес. Не тільки на бізнес олігархів, але й середній бізнес;
- зниження інвестиційної привабливості України. Наприклад, ті ж оператори мобільного зв’язку при розгортанні своїх мереж 3G і 4G, в які вони інвестували, очікували певної стабільності, у т.ч. й у податковій сфері (з урядом був підписаний меморандум). Однак натомість маємо зміну правил з боку держави – підвищення ренти за радіочастотний ресурс. Для будь-якого зарубіжного інвестора – це черговий доказ того, що у даній державі «грають не за правилами»;
- поява нових схем. Невиїзних керівників будуть просто замінювати на нових, можливо, лише «формальних».