Відповідь
Як визначає преамбула Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Під розрахунковою операцією розуміють, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) (ст. 2 Закону № 265). Як бачимо, поняття «розрахункова операція» пов’язує прийняття готівки з місцем реалізації товарів послуг. Тим більше, що пункт 12 статті 9 Закону № 265 прямо передбачає, що РРО та розрахункові книжки не застосовують, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону № 265).
Тому у разі проведення готівкових розрахунків не за місцем отримання товарів розрахункова операція у розумінні статті 2 Закону № 265 не здійснюється і у підприємства немає обов’язку проводити розрахунки у готівковій формі через РРО. У цьому випадку готівкові розрахунки — платежі готівкою за реалізовані товари — слід проводити у порядку, передбаченому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637. А саме: через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.
Однак на думку податківців, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, то не застосовувати РРО підприємство може лише за умови, що розрахунки проводять виключно в безготівковій формі через каси банківських установ (без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). Таке бачення пункту 12 статті 9 Закону № 265 викладено у листі ДФС від 03.02.2016 № 2234/6/99-99-19-03-02-15. І така думка є досить сталою, адже аналогічний висновок можна знайти й у оглядовому листі ДПА від 06.07.2009 № 14083/7/23-7017/572 (запитання 2.2.16). Тобто перевіряльники можуть визнати проведення розрахунків не за місцем отримання товарів через касу підприємства порушенням вимог Закону № 265.
Але на підставі аналізу судової практики можна сказати, що судові органи в цьому питанні підтримують суб’єктів господарювання. Зокрема, ВАСУ в ухвалі від 24.03.2014 № К/9991/8217/11 дійшов висновку, що «…суб’єкт господарювання, відпускаючи товар зі складу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 9 Закону має обов’язок застосувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі тільки у разі, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів (склад). У разі якщо місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються, а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, такого обов’язку не виникає».
Аналогічний висновок можна знайти в ухвалі ВАСУ від 14.07.2014 № К/9991/11574/11.
Експертна система «Експертус Головбух»
