Відповідь
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень статті 44 Податкового кодексу України.
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі — НП(С)БО 21), затвердженого наказом Мінфіну від 10.08.2000 № 193.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (пп. «а» п. 7 НП(С)БО 21).
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювали господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абз. 1 п. 8 НП(С)БО 21).
Отже, юридична особа — платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами НП(С)БО 21.
У податковій декларації юридичної особи — платника єдиного податку зазначають лише обсяг доходу. При цьому відображення витрат не передбачили.
Отже, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включають до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
За інформацією ДПС в Івано-Франківській області
Податки на загальній системі оподаткування у 2026 році для фізичних осіб-підприємців мають свої особливості. Розглянемо, які збори сплачує ФОП, з якої бази, у які строки та за якими ставками, а також що змінилося у 2026 році
Які особливості оподаткування новоствореного комунального підприємства? Чи може воно працювати як неплатник ПДВ? Чи необхідно реєструватись платником ПДВ після досягнення реєстраційного ліміту?
У 2026 році перехід ФОП на загальну систему може бути як вимушеним, так і добровільним. Причини — перевищення ліміту доходу для 3-ї групи ЄП, заборонені види діяльності або негрошові розрахунки. Розглянемо, коли саме доведеться змінити систему оподаткування, як подати заяву та у яких випадках така зміна може бути вигідною
Облік на спрощеній системі простий, податкова декларація платника єдиного податку не складна, але її треба вчасно подати та заповнити. У цій консультації зразки декларації, а також особливості складання декларації з ЄП для фізосіб, декларація для груп 1, 2 та 3 із заповненням додатка ЄСВ
Платники, які перебувають на єдиному податку, мають можливість сплачувати менше податків, аніж на загальній системі. Групу 3 єдиного податку можуть обирати і фізособи, і юрособи. У консультації розповімо про особливості єдиного податку для групи 3 зі ставками 3% та 5% у 2026 році
