Чи мають право перевіряльники вимагати документи щодо походження власних коштів

280

Запитання

Чи має право контролюючий орган під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів вимагати від самозайнятої особи або фізичної особи пояснення та підтверджуючі документи щодо походження власних коштів на придбання рухомого або нерухомого майна згідно норм ПК?

Відповідь

Коротка:

Відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи або фізичної особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування (у т.ч. рухоме або нерухоме майно) та/або податкових зобов’язань.

Повна:

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституцій України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

Право проведення органами ДФС камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Для цілей оподаткування облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, ведеться платниками податків на підставі первинних та інших документів, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів.

Забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, перелік яких наведено у п.44.1 ст. 44 Кодексу, та документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, щонайменше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі припинення діяльності платника податків документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 Кодексу, за період діяльності платника податків щонайменше 1095 днів, що передували даті припинення платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.     

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки. 

Пунктом. 85.4 ст. 85 ПКУ визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи або фізичної особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування (у т.ч. рухоме або нерухоме майно) та/або податкових зобов’язань.

ЗІР 136.01

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Річний перерахунок ПДФО 2025: покроково для бухгалтера

Що таке річний перерахунок ПДФО, коли перерахунок ПДФО в кінці року обов’язковий, причини його необхідності, як провести річний перерахунок ПДФО, річний перерахунок ПДФО 2025 (приклад) — у консультації
48501

Додаткове благо: оподаткування та звітування

Працівники можуть отримувати від роботодавця доходи не лише у вигляді зарплати. Зазвичай, працівників стимулюють додатковими благами. Наприклад, безкоштовне харчування, таксі, тощо. Розглянемо, які виплати податківці відносять до додаткового блага, як його оподатковувати та чи можна оптимізувати податкові наслідки
186585

Переказ коштів між картками фізосіб: оподаткування, фінмоніторинг, обмеження, пільги, декларування

Отримуєте на свою картку переказ коштів від друга? Податкова може надіслати «лист щастя», а банк — запросити інформацію щодо джерела походження коштів і мети переказу. Розберемо, які платежі між картами фізосіб підлягають оподаткуванню та що зробити, щоб мінімізувати ризик їх оподаткування. Розповімо також про обмеження у платежах з картки на картку для фізосіб і фінмоніторинг
672

Витрати на маркетингові послуги: як підтвердити реальність і зв’язок із господарською діяльністю

Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
603