Складання РК якщо відвантажений покупцю товар було знищено під час транспортування

336

Запитання

Чи може бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, складеної постачальником при відвантаженні товару, якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено?

Відповідь

Коротка:

Якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено, то перевізник зобов’язаний відшкодувати продавцю збитки за пошкоджене або знищене майно.

Якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.

Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 Податкового кодексу України має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем. 

Повна:

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до 

ст. 186 ПК розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК вважається, зокрема дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПК термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК).

Отже на дату виникнення події, що сталася раніше продавець складає на покупця та реєструє в ЄРПН податкову накладну.

Разом з цим, відповідно до п.1 ст. 226 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями (далі – ГКУ) учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Статтею 314 ГКУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: 

  • у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; 
  • у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; 
  • якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату. 

Отже, якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.

Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 ПК має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.

ЗІР 101.16

додаток

👇 Спекотна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Кредиторська заборгованість: види, бухоблік

Експерт пояснив, що таке кредиторська заборгованість підприємства, які її види існують, коли кредиторська заборгованість стає простроченою та як списувати кредиторську заборгованість. А на прикладах проводок показав, як відображати в бухобліку кредиторську заборгованість
214877

Тристоронній договір: умови, приклади, оподаткування

Ми всі звикли до двосторонніх договорів. Їх більшість. Що таке тристоронній договір, у яких ситуаціях він доцільний, якими є тонкощі обліку ПДВ при виконанні тристоронніх договорів, зразок тристороннього договору — у цьому огляді
85868

Відомість нарахування заробітної плати 2026: зразок і правила заповнення

Бухгалтер під час нарахування зарплати працює з чималою кількістю первинних документів, основним з яких є розрахунково-платіжна відомість. Якщо зарплатна відомість працівника містить помилки, це може призвести до штрафів. Як все правильно оформити та які форми документів краще використати читайте у консультації
213285

Дебіторська заборгованість: як нею керувати

Довіряй, але перевіряй. Ця приказка відображає суть обліку дебіторської заборгованості, яку треба не тільки визнати, але й контролювати на кожну дату балансу щодо можливості бути сплаченою. Визнання та списання дебіторської заборгованості, її розкриття у фінансовій звітності — у консультації
157047