Відповідь
При заповненні додатка 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2) до податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація) доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
При заповненні таблиці 1 додатка 2 до Декларації слід враховувати значення рядка 21 (сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) Декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 до Декларації доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 до Декларації починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:
- дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
- чотири цифри року (наприклад – 2021 тощо).
При формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 таблиці 1 додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік в якому складено податкове повідомлення-рішення.
При цьому значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.
ЗІР, категорія 101.24
Податкове законодавство дає можливість застосовувати пільги і тим самим дозволяє заощаджувати на податках. Однак поводьтеся обачно із ПДВ-пільгами — вони можуть приховувати загрозу. Хто із платників податків має бути напоготові та як «розрулити» цю ситуацію — розглянемо у консультації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
У консультації підкажемо, як заповнити податкову накладну та наведемо детальний алгоритм заповнення податкової накладної, правила нумерації та типів причин
Допоможемо правильно заповнити податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій із постачання товарів чи послуг кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ
Можете потрапити в пастку системи електронного адміністрування ПДВ, якщо погасите поточні зобов’язання за рахунок переплати ПДВ, що виникла після того, як подали зменшувальний уточнюючий розрахунок. Аби цього не сталося, дійте за інструкцією від експерта
