⚡️ЯК ІЗ 01.03.2021 ЗАПОВНЮВАТИ НОВІ АКЦИЗНІ НАКЛАДНІ, РК ТА ЗАЯВКИ⚡️
Постанова ВС від 06.04.2021 у справі № 240/8544/20
Дочірнє підприємство (далі — позивач) просило суд визнати протиправним і скасувати рішення ДПС про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним і зобов’язати ДПС видати таку ліцензію.
Податківці обґрунтовували відмову тим, що до заяви на видачу ліцензії суб’єкт господарювання не долучив дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за адресою місця роздрібної торгівлі пальним.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили частково: визнали протиправним і скасували рішення ДПС, зобов’язали контролерів повторно розглянути заяву дочірнього підприємства та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у задоволенні решти позовних вимог — відмовили.
Верховний Суд України (далі — ВС) погодився з рішенням судів, які виходили з того, що позивач дотримав усіх установлених законодавством вимог для отримання такої ліцензії і надав усі необхідні, визначені законодавством, копії документів, а тому відмова податківців є безпідставною та необґрунтованою.
Також ВС встановив, що Закон України «Про охорону праці» (стаття 21) допускає можливість виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. При цьому перелік таких робіт та устаткування визначає Кабмін. Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107.
ВС дійшов висновку про те, що поняття «дозвіл», яке застосоване у статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», охоплює всі передбачені статтею 21 Закону України «Про охорону праці» та Порядком № 1107 документи дозвільного характеру, які видані уповноваженим органом з дотриманням установленого порядку.
Таким чином, наявна правова колізія виникла не з вини позивача, за відсутності його умислу, що виключає протиправність дій суб’єкта господарювання, оскільки він діяв у межах вимог законодавства України.