Чи може бути несплата судового збору підставою поновлення строку на апеляційне оскарження? Дослідимо постанову Верховного Суду (далі – ВС) від 01.02.2024 у справі № 160/18073/21 (касаційне провадження № К/990/39417/23)
Обставини справи
Платник податків (позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до органу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням суду першої інстанції від 15.06.2023 позов було задоволено.
Податківці (апелянт) не погодилися із прийнятим судовим рішенням і подали апеляційну скаргу, яку апеляційний суд залишив без руху через несплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційний суд надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, щоб усунути цей недолік.
Апелянт направив до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу.
Судові витрати: як облікувати й оподаткувати
Податківці знову подали апеляційну скаргу, вже зі сплатою судового збору, але апеляційний суд залишив її без руху та надав 10 днів для усунення її недоліків шляхом надіслання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Окрім цього, апеляційний суд визнав неповажними підстави, які апелянт вказав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Податківці повторно надіслали копію квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, суд же продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги – шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зобов’язав вказати поважні підстави для поновлення строку, підтверджені належними доказами.
Апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням, що у межах строку, який встановлює закон, звертався до суду із апеляційною скаргою, яку повернули з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Податківці наголосили на тому, що недолік, який був підставою для повернення апеляційної скарги, скаржник усунув. Проте повторна апеляційна скарга подана у максимально короткий строк.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження. Тому, податківці звернулися до ВС з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції порушив норм процесуального права, просили скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
Позиція Верховного Суду
ВС проаналізував статті 2, 5, 293, 295, 298, 299 КАСУ, статтю 129 Конституції України та дійшов висновку, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно, забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Після аналізу цих норм ВС дійшов висновку, що КАСУ передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Також зазначимо, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція).
ВС дослідив практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яку варто знати платникам податків.
Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві, у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. Fгапсе ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, який надає національне законодавство, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, а держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Водночас, якщо суд апеляційної інстанції не виконує свої, законодавчо закріплені, обов’язкові повноваження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, у такий спосіб нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачає Конституція та Конвенція.
ВС зазначив, з посиланням на статтю 169 КАСУ, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляло апелянта права на повторне звернення до суду.
Вдруге апеляційну скаргу податківці подали у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги (в місячний строк, а не як вказав суд апеляційної інстанції – два місяці), до якої було додано копію платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що апелянт намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Отже, ВС дійшов висновку, що і під час первинного звернення з апеляційною скаргою, і вдруге в діях апелянта убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов’язків, він вчинив усі можливі та залежні від нього дії, щоб вчасно подати апеляційну скаргу.
У цьому випадку апелянт не допустив необ’єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. Водночас пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
ВС постановив, що суд апеляційної інстанції помилився, коли ухвалив про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, і така ухвала не є прийнятою із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження, оскільки апелянт:
- повторно подав апеляційну скаргу у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги;
- усунув виявлені недоліки апеляційної скарги;
- виявив добросовісну процесуальну поведінку.
Суд зобов’язаний сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності.
Касаційну скаргу апелянта задовільнили, а справу направили до апеляційного суду для продовження розгляду.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Висновки
Усі ці норми, а також практику ЄСПЛ платники податків можуть використовувати і на свою користь. Однак пам’ятайте, що:
- процесуальні документи потрібно подавати у стислі строки;
- усувати недоліки апеляційної скарги потрібно у строки, які встановив суд;
- кожен має право на апеляційне оскарження, але не повинен зловживати своїми правами (невчасно подавати документи, не надавати належні докази тощо).
