ПРОБЛЕМА
Підприємство планує придбати обладнання у фізособи–нерезидента для подальшого продажу своєму засновнику. Як документально оформити ввезення такого обладнання? Які наслідки для підприємства матиме подальший продаж обладнання засновнику?
РІШЕННЯ
Насамперед розглянемо правила придбання обладнання у режимі імпорту. Особливості застосування цього режиму встановлено статтею 75 Митного кодексу України (МК).
Так, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Документальне оформлення ввезення на територію України обладнання
Отже, для ввезення обладнання на митну територію України потрібно своєчасно подати митну декларацію та сплатити митні платежі.
На сьогодні форма митної декларації та порядок виконання митних формальностей встановлені Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом МФУ від 30.05.2012 № 631.
При цьому сам Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом МФУ від 30.05.2012 № 651 (далі — Порядок № 651).
Які саме документи подаються митному органу при ввезенні обладнання, розглянемо детальніше.
Перелік таких документів встановлено у Порядку № 651, а саме — у розкритті інформації графи 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» митної декларації.
У графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи:
рахунок або інший документ, що визначає вартість товару;
попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України;
документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 МК (сертифікат про походження товару; засвідчена декларація про походження товару;декларація про походження товару; сертифікат про регіональне найменування товару). При цьому країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
К сведению
Сертифікат про походження товару — це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. (ч. 3 ст. 43 МК)
Важливо пам’ятати також про правильне оформлення відомостей щодо кожного документу.
Так, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.
Іноді документ може бути відсутнім у відповідному розділі класифікатора документів. У такому разі в декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу.
Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.
При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до Митного кодексу України не подаються митному органу одночасно з митною декларацією та зберігаються Декларантом, перед кодом документа проставляється символ «d».
Сплата митних платежів при ввезенні обладнання
На сьогодні при ввезенні товарів на митну територію України сплачуються такі митні платежі:
мито;
акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);
податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції);
Перелічені платежі мають бути сплачені до бюджету платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення. Однак таке правило не поширюється на випадки ввезення товарів із звільненням від оподаткування митними платежами.
Облік імпортованого обладнання для подальшого продажу
Бухгалтерський облік імпортованого обладнання залежить від мети його подальшого застосування. Оскільки підприємство придбало таке обладнання з метою подальшого продажу такий об’єкт основних засобів повинен обліковуватися на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». Тобто на такий об’єкт не нараховується амортизація, бо він не відноситься до основних засобів.
Щодо податкового обліку вартість такого обладнання буде відображено у складі податкових витрат лише при визнанні податкового доходу від його реалізації.
У разі продажу придбаного імпортованого обладнання засновнику для проведення операції у податковому обліку потрібно пам’ятати про таке.
Засновник та підприємство можуть бути віднесені до категорії пов’язаних осіб у разі, якщо засновник (фізична чи юридична особа) безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків. Такі вимоги встановлено підпунктом «б» підпункту 14.1.159 Податкового кодексу України (ПК).
Однак пов’язаність осіб може й не призвести до віднесення господарських операцій між такими особами до контрольованих.
Так, до контрольованих операцій відносяться операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – резидентами, які (пп. 39.2.1.1 ПК):
задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;
не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.
Отже, тільки за наявності перелічених вище умов може виникнути необхідність застосування трансфертного ціноутворення. Тоді при оподаткуванні операції з продажу обладнання пов’язаній особі необхідно використовувати норми статті 39 ПК.
В іншому разі продаж обладнання засновнику буде відображено у податковому обліку підприємства за загальними правилами.
Насамкінець зауважимо, що навіть якщо засновником є фізична особа, то придбання нею обладнання не тягне за собою нарахування підприємством ПДФО, оскільки така операція є витратною для фізособи. До операцій, які підлягають оподаткування ПДФО, відноситься продаж майна, а не його придбання.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
