ПРОБЛЕМА
Як має діяти підприємство у разі неповернення Брокбізнесбанком коштів, які залишились на розрахунковому та депозитному рахунках? Як в бухгалтерському та податковому обліку відобразити факт неповернення таких коштів?
РІШЕННЯ
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі — Закон № 4452) визначено порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) відшкодування за вкладами. Цим законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до постанови НБУ від 10.06.2014 № 339 з 11.06.2014 відкликано банківську ліцензію, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та розпочато процедуру ліквідації Брокбізнесбанку. Підприємство–кредитор протягом 30 днів з дня опублікування таких відомостей мало право заявити Фонду про свої кредиторські вимоги до банку (ч. 5 ст. 45 Закону № 4452). Адже Фонд у день отримання рішення НБУ про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону № 4452 (ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІII).
Якщо підприємство не пропустило належного строку та подало ліквідатору банку заяву про наявність до банку кредиторських вимог, то його вимоги до банку буде акцептовано (визнано) та внесено в реєстр акцептованих вимог кредиторів (ч. 2 ст. 49 Закону № 4452).
Заява про наявність кредиторських вимог до банку складається у довільній формі. Ліквідатору банку разом із заявою необхідно надати документи, які підтверджують взаємовідносини підприємства з банком і містять інформацію про суму заборгованості. Такими документами є, зокрема:
копія договору банківського рахунку;
копія депозитного договору;
копія виписки поточного та депозитного рахунків.
Інформацію про акцептування своїх вимог підприємство може отримати з офіційного сайту Фонду, сайту неплатоспроможного банку, а також у приміщенні такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Згідно із внесеними змінами до Закону № 4452, починаючи з 04.07.2014, Фонд не надсилає письмових повідомлень кредиторам, а розміщує їх протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог на зазначених сайтах та в приміщенні банку, що ліквідується (ч. 5 ст. 49 Закону № 4452).
Зверніть увагу, що вимоги до банку, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
У процесі ліквідації майна банку може бути виявлено, що його недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів. Вимоги, які не будуть задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. У разі якщо після закінчення строку ліквідації залишилися нереалізованими активи банку і їх реалізація не вбачається за можливе, уповноважена особа Фонду (навіть за наявності незадоволених вимог кредиторів) здійснює списання таких активів або передає їх благодійним організаціям у порядку здійснення благодійництва (ст. 52 Закону № 4452).
Але на сьогодні не можна скласти оптимістичний або песимістичний прогноз розвитку подій. Швидше за все, що ліквідація цього проблемного банку затягнеться надовго — процедура ліквідації системно важливих банків може тривати чотири роки (ч. 5 ст. 44 Закону № 4452).
У весь цей час суму заборгованості, включену до реєстру акцептованих вимог кредиторів, підприємство враховує в бухгалтерському та податковому обліку.
Бухгалтерський облік
Відповідно до пункту 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» сумнівною вважається заборгованість за наявності відповідних підстав. Тому сума сумнівної заборгованості банку перед підприємством (за наявності відповідних підстав) відображається за дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках». Аналогічну думку викладено у листі Мінфіну від 18.10.2010 № 31-34020-20-10/28202.
Поточна дебіторська заборгованість банку перед підприємством є фінансовим активом. На таку заборгованість також нараховується резерв сумнівних боргів для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу (п. 7 П(С)БО 10).
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у складі інших витрат операційної діяльності наприкінці звітного періоду такою проводкою:
Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — К-т 38 «Резерв сумнівних боргів».
При визнанні заборгованості банку безнадійною вона списується за рахунок створеного раніше резерву проводкою: Д-т 38 — К-т 37.
Відповідно до вимог Інструкції № 291, сума списаної з балансу дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання — для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника.
Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування (раніше списаних активів) або у зв’язку з закінченням порядку обліку такої заборгованості.
Податковий облік
Нині заборгованість банку перед підприємством можна вважати сумнівною, але не безнадійною. Для визнання заборгованості безнадійною вона має відповідати одній з ознак, зазначених у підпункті 14.1.11 Податкового кодексу України (ПК):
заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Отже, заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб’єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб’єкти господарювання у зв’язку з їх ліквідацією вважається безнадійною заборгованістю. Якщо протягом трьох років процедура ліквідації банку не закінчиться, то підприємство може визнати таку сумнівну заборгованість безнадійною на підставі підпункту «а» підпункту 14.1.11 ПК як заборгованість, за якою минув строк позовної давності.
Поки сумнівна заборгованість банку не перейде до розряду безнадійної, підприємство не може визнати податкові витрати в частині витрат на створення резерву сумнівної заборгованості. Відповідно до підпункту «г» підпункту 138.10.6 ПК витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 ПК.
Врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості здійснюється відповідно до статті 159 ПК. Якщо Фонд відшкодує підприємству безнадійну заборгованість внаслідок завершення ліквідаційної процедури та продажу майна банку, таке підприємство включає отримані кошти до складу доходів в податковий період їх отримання (пп. 159.3.3 ПК).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
