Наслідки повернення товару замість грошей при поворотній фінансовій допомозі

Згідно з договором позики позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошову позику у такій самій сумі у строк та в порядку, встановленим умовами договору. Такі вимоги встановлено статтею 1049 Цивільного кодексу України (ЦК).

У той же час глава 50 ЦК містить перелік інших підстав припинення зобов’язання.

Бухоблік повернення товарів

Так, зобов’язання припиняється у разі:

У випадку, що розглядається, найкращим рішенням проблеми є виконання зобов’язань згідно з договором позики. Тим більше, що боржник може повернути фінансову допомогу позикодавцю грошовими коштами, реалізувавши власну продукцію іншим контрагентам.

Розрахуватися з ФОП-кредитором шляхом заліку зустрічних вимог у цьому випадку неможливо.

Зарахування взаємних вимог як підстава припинення зобов’язання може здійснюватися за наявності сукупності умов, закріплених у статті 601 ЦК. Залік зустрічних однорідних вимог здійснюється у разі, коли контрагенти мають взаємні заборгованості (вимоги) один перед одним. У цьому випадку нема взаємної заборгованості.

З переліку зазначених вище підстав для даного випадку можна використати такі, як припинення зобов’язання шляхом передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) або за домовленістю сторін (ст. 600 та 604 ЦК). В обох випадках зобов’язання припиняється за згодою сторін на договірних умовах. Договором має бути визначено розмір, строки й порядок передання відступного чи заміни первісного зобов’язання.

При цьому якщо у договорі позики не зазначено, що кредитор є підприємцем, то важливо внести зміни до договору позики стосовно особи-кредитора. Адже продукція буде передана фізособі-підприємцю.

Що стосується відображення таких операцій в обліку підприємства, зазначимо таке.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги здійснюється за правилами, встановленими підпунктом 135.5.5 Податкового кодексу України (ПК).

Якщо поворотна допомога, отримана від засновника підприємства, повертається йому не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, сума такої допомоги не включається до доходу платника податку на прибуток. Якщо допомога не повертається засновнику протягом зазначеного строку, на неї розповсюджується загальний порядок оподаткування податком на прибуток як до допомоги, отриманої від неплатника податку на прибуток. При цьому обмеження щодо статусу засновника у ПК немає.

Тому якщо строк повернення поворотної допомоги не настав, у податковому обліку підприємства сума такої допомоги не відображається.

У разі укладення сторонами нового договору (щодо припинення зобов’язання переданням відступного чи за домовленістю сторін) договір позики втрачає свою дію.

Нові договірні умови передбачають погашення боргу не грошима, а продукцією.

З огляду на вимоги ПК ця операція підпадає під визначення поняття «постачання товарів» (пп. 14.1.191 ПК). Отримані раніше грошові кошти втратили статус поворотної фінансової допомоги. Тепер вони є передоплатою за товар. Тобто оподаткування здійснюватиметься як при операції купівлі-продажу.

На дату відвантаження продукції фізособі-підприємцю у підприємства виникнуть податкові доходи на вартість реалізації та податкові витрати в частині собівартості реалізованої продукції (п. 137.1 та п. 138.4 ПК).

Якщо підприємство є платником ПДВ, воно повинно виписати податкову накладну та включити суму ПДВ до податкових зобов’язань. Ось тут може виникнути питання щодо дати виникнення податкових зобов’язань. Згідно з пунктом 187.1 ПК датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів вважається або дата зарахування коштів, або дата відвантаження товарів. Зважаючи на специфічність цієї ситуації, стверджувати, що дата надходження коштів буде датою виникнення податкових зобов’язань, неправомірно. Адже на той момент кошти мали статус поворотної фінансової допомоги згідно з договором позики. Такі кошти отримають статус попередньої оплати лише на дату укладення нового договору, згідно з яким правовідносини за договором позики припиняються.