провідний експерт з податкового обліку Експертус Головбух, канд. екон. наук, Київ
Чимало торгових підприємств стикалось із бажанням покупця повернути товар. Повернення товарів призводить до виникнення запитань щодо облікових процедур і податкових наслідків
Обов’язок продавця — передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовамдоговору купівлі-продажу, або придатний для мети, з якою такий товар використовуватиметься (ст. 673 Цивільного кодексу України; ЦК).
Покупець за статтею 678 ЦК має право вимагати повернення товару, якщо вимоги щодо якості товару істотно порушені (виявлені недоліки, які не можна усунути; недоліки, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліки, які виявили неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення). Повертають товари в порядку, регламентованому Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023).
Продавець повертає гроші за непродовольчий товар належної якості, якщо одночасно є п’ять умов:
товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин покупець не може його використати за призначенням;
минуло менше ніж 14 днів із дня придбання товару;
товаром не користувалися і зберегли його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики;
споживач має розрахунковий документ, що отримав разом із проданим товаром (фіскальний касовий або товарний чек);
товару немає в переліку покупок, що не підлягають обміну і поверненню (ч. 1 ст. 9 Закону № 1023).
До магазину не повернеш якісні товари: продовольчі товари, лікарські препарати і засоби, предмети сангігієни, деякі непродовольчі товари (дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, натільну й постільну білизну, панчішно-шкарпеткові вироби, друковані видання, парфумерно-косметичні вироби, зубні щітки, товари в аерозольній упаковці, гребінці, інструменти для манікюру й педикюру, ювелірні вироби з дорогоцінних металів і каміння) (додаток 3 до постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.1994 № 172; далі — Постанова № 172).
Увага! Причинами повернення придбаного товару можуть бути: невиконання умов договору, невідповідна якість товарів, закінчення строку придатності тощо. Однак часом покупці намагаються повернути товари належної якості. Тому нагадаємо, що постановою КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.1994 № 172 визначено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну чи поверненню (додаток № 3). До таких товарів віднесено продовольчі товари, лікарські препарати, предмети санітарної гігієни та ряд непродовольчих товарів.
Кошти за товар повертайте споживачеві за ціною, що діяла на день купівлі (п. 3 ст. 9 Закону № 1023). Якщо ціна на цей товар у магазині знизилася чи зросла, на цей факт не зважайте.
Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів
Продовольчі продукти. Якщо споживач придбав непридатний харчовий продукт, продавець зобов’язаний:
або
замінити його на якісний;
взяти назад і повернути споживачеві кошти, що він сплатив (ч. 8 ст. 8 Закону № 1023).
Розрахунки проведіть зважаючи на вартість товару на час:
пред’явлення вимоги — якщо ціна на нього зросла;
купівлі — якщо ціна знизилася (ч. 7, 8 ст. 8 Закону № 1023).
Непродовольчі товари. Тут правила дещо складніші (див. Схему). Чи отримає покупець гроші за товар, залежить від того, який недолік виявили. Недолік — це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових документів, умовам договорів або вимогам, що до неї висувають, а також інформації про продукцію, яку надав виробник (продавець, виконавець). Суттєвий недолік — недолік, через який неможливо або неприпустимо використовувати товар за його цільовим призначенням, який виник з вини виробника (продавця, виконавця), після усунення з’являється знову з незалежних від споживача причин і при цьому:
його взагалі не можна усунути;
щоб його усунути, потрібно понад 14 календарних днів;
цей недолік робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (ч. 12 ст. 1 Закону № 1023).
Як бачите, виплатити гроші за неякісний непродовольчий товар маєте, тільки якщо недолік є суттєвим.
Гарантійний строк. Товар або продукт має нормально відпрацювати протягом гарантійного строку (ч. 1 ст. 7 Закону № 1023). Гарантійний строк зазначають у паспорті на продукцію, на етикетці або в будь-якому іншому документі.
Для харчів та іншої продукції, споживчі якості якої можуть із часом погіршуватися і створювати небезпеку для життя і здоров’я споживачів, встановлюють строк придатності. Його фіксують на етикетках, упаковках чи інших документах (ч. 3 ст. 7 Закону № 1023).
На певні сезонні товари гарантійний строк обчислюють з початку відповідного сезону:
на одяг, хутряні та інші вироби осіннє-зимового асортименту — з 1 жовтня, весняно-літнього асортименту — з 1 квітня;
взуття зимове — з 15 листопада по 15 березня, весняно-осіннього асортименту — з 15 березня по 15 травня і з 15 вересня по 15 листопада, літнє взуття — з 15 травня по 15 вересня (додаток 1 до Постанови № 172).
Доповнення рахунку 30 «Готівка» у Плані рахунків бухобліку. Два нові субрахунки бухобліку для операцій з РРО, розрахунків за кредитами та доходів від реалізації. Поради експерта та приклад бухпроведення з обліку готівки, яку отримуєте із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій
В оптовій торгівлі, як правило, товар відвантажують на підставі договору купівлі-продажу. Якщо порушено умови такого договору за асортиментом, комплектністю, кількістю, якістю товару, покупець зобов’язаний повідомити про це продавця. Аби продавець прийняв повернутий товар, покупець має право надіслати йому письмову вимогу (ст. 680 ЦК). Вимога може бути у формі:
звичайного листа;
претензії, складеної в довільній формі;
претензії, складеної згідно з вимогами статті 222 Господарського кодексу України (ГК);
акта про брак;
інших документів, передбачених договором купівлі-продажу, тощо.
При цьому повернення товару від покупця — юридичної особи доцільно оформлювати накладною типової форми № М-11, встановленої наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 № 193 (далі — Наказ № 193).
І хоч форма втратила чинність, її можна використовувати і надалі. Або ж можете розробити власну форму накладної з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
До відома! Аби повернути товар в роздробі, покупець має надати продавцю документ, що підтверджує придбання товару, наприклад, фіскальний чек
Повернення товару в роздрібній торгівлі має низку особливостей, пов’язаних насамперед із поверненням коштів через РРОкінцевому споживачу. Під час повернення товару в роздрібній торгівлі покупець має надати торговому підприємству документ, що підтверджує придбання цього товару. Наприклад, фіскальний касовий чек на товари за формою ФКЧ-1, затвердженою наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Наказ № 13). Разом із коштами за повернутий товар продавець видає покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів за формою ФКЧ-2, затвердженою Наказом № 13. Вимоги щодо змісту розрахункового документа, яким оформлюють видачу коштів під час повернення товару, визначено Наказом № 13.
У разі коли сума коштів, виданих за повернення товару перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа підприємства або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (п. 8 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547). В акті зазначають дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар, відомості про товар, суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару.
І ще один нюанс щодо повернення коштів кінцевому споживачу. Якщо товар оплачували безготівково, кошти повертають також у безготівковій формі через установу банку (п. 6 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 № 163). Тому у разі розрахунків за товар банківською платіжною карткою готівкові кошти за повернутий товар покупцю не повертають, а перераховують на його картковий рахунок у банку.
До відома! Роздрібник самостійно визначає документ на підставі якого оприбутковує повернутий товар, з урахуванням реквізитів типових форм первинних документів обліку запасів
Доволі часто виникає запитання щодо документа, на підставі якого повернутий товар оприбутковують у роздрібному підприємстві. Кожен роздрібник самостійно визначає перелік таких первинних документів та зазначає його в додатку до облікової політики. Для цього він може скористатись типовими формами первинних документів обліку запасів, затверджених Наказом № 193 (накладна М-11, прибутковий ордер М- 4), які заповнюють на основі акта про повернення товару.
Платники податку на прибуток у річній фінзвітності визначають витрати/дохід. Аби звітність відповідала вимогам НП(С)БО, розраховують відстрочені податкові активи та зобов’язання. Як обчислити відстрочений податок на прибуток, — у статті.
Повернення коштів покупцеві — розрахункова операція (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; далі — Закон про РРО). Тому, якщо використовуєте РРО, обов’язково проведіть повернення коштів через касовий апарат.
Разом із коштами покупець отримає:
фіскальний касовий чек видачі коштів (ФКЧ-2) — якщо є технічна можливість зареєструвати у фіскальній пам’яті РРО від’ємну суму. Перед сумою виданих коштів розмістіть знак «–» (мінус);
чек «Службова видача» — якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків (п. 7 розд. 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547; далі — Порядок № 547).
Реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» заборонено.
Якщо сума коштів, що їх повертають споживачеві, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа або касир складає акт про видачу коштів (див. Додаток). У ньому запишіть:
дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар;
відомості про товар;
суму виданих коштів;
номер, дату і час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 547).
Акт про видачу коштів касир передає до бухгалтерії. Там його зберігатимуть три роки.
Після того як оформили папери, споживачеві видають кошти з каси або перекидають на платіжну картку. Гроші поверніть одразу. Якщо це неможливо, зокрема в касі бракує купюр, — протягом семи днів.
Не забудьте оприбуткувати повернений товар — оформте накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (М-11) за формою з наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 № 193. Заповніть їх на підставі акта про повернення товару.
Ось така «розрахункова» картина повернення товару і відшкодування за нього грошей покупцеві. Сподіваємося, що ваші споживачі завжди будуть задоволені своїми покупками. А раптом ні — у вас є підказки, як повернути їм гроші.
У бухобліку повернення товару відображають з урахуванням Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2 (далі —Методрекомендації № 2).
Постачальник, якому покупець повертає раніше поставлений товар, одночасно:
зменшує дохід від реалізації на суму продажної вартості повернутого товару;
сторнує податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані під час постачання свого часу товару покупцю, що наразі покупець повертає;
оприбутковує методом сторно повернутий від покупця товар.
Якщо операції відбуваються у звітному періоді, то зменшенню доходу відповідає проведення: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» з кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Разом з цим податкові зобов’язання з ПДВ сторнують кореспонденцією: дебет субрахунку 704 з кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». І нарешті оприбутковують повернутий товар сторно-проведенням: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредитом рахунку 28 «Товари» (повернення в опті — субрахунку 281 «Товари на складі», у роздробі — субрахунку 282 «Товари в торгівлі»).
За повернення товару у роздрібній торгівлі облік має додаткові бухзаписи, пов’язані, зокрема, з відновленням торгової націнки на повернутий товар. Для цього постачальник-роздрібник сторнує раніше відображене проведення під час списання націнки у зв’язку з продажем товару: дебет субрахунку 285 «Торгова націнка» з кредитом субрахунку282.
Отже, якщо покупець повертає вам раніше поставлений товар, одночасно зробіть три кроки (див. Схему).
Розрахунок податку на прибуток грунтується на даних бухгалтерського обліку. Адже об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат, визначений за правилами бухобліку та скоригований на різниці, встановлені Податковим кодексом України (ПК) (пп. 134.1.1 ПК).
Оскільки різниць за поверненням товарів ПК не передбачено, за такою операцією податкові наслідки повністю залежать від показників бухгалтерського обліку.
ПДФО
Вартість товарів, що надходять платникові податку як гарантійна заміна, а також грошову компенсацію, якщо продавцеві повернули товар протягом гарантійного строку, до загального місячного та річного оподатковуваного доходу платника податку невключайте. Але тільки в межах ціни придбання таких товарів (пп. 165.1.12 Податкового кодексу України; ПК; ЗІР, категорія 103.04).
Зміни до Податкового кодексу щодо адміністрування та сплати податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизу та єдиного податку. Деякі з нововведень діють вже з 16.03.2024
Якщо покупець повертає товари постачальнику після їх постачання, постачальник коригує податкове зобов’язання з ПДВ, нараховане під час постачання (п. 192.1 ПК).
Для цього постачальник-оптовик складає розрахунок коригування до податкової накладної (розрахунок коригування) та відправляє його покупцю для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Адже у разі повернення товару постачальнику сума компенсації вартості товару зменшується. А всі розрахунки коригування на зменшення вартості в ЄРПН реєструють покупці (абз. 4 п. 192.1 ПК та п. 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).
До відома!За повернення товару покупцем сума компенсації вартості товару зменшується, тому розрахунки коригування в ЄРПН реєструють покупці — платники ПДВ
Право на зменшення податкового зобов’язання з ПДВ, у т. ч. у разі повернення товару, надає лише розрахунок коригування, зареєстрований в ЄРПН. Тому покупець після отримання розрахунку коригування не має зволікати з його реєстрацією в ЄРПН.
Для реєстрації ПК відведено такі терміни:
для розрахунків коригування, складених із 1 по 15 календарний день календарного місяця включно — до останнього дня (включно) календарного місяця їх складання;
для розрахунків коригування, складених із 16 по останній день календарного місяця включно — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем їх складання.
Розрахунок коригування можете зареєструвати в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів із дати його складання.
До податкових накладних, оформлених на постачання товарів, звільнених від оподаткування та тих, що оподатковуються за ставками 0%, 7%, 20%, виписують окремі розрахунки коригування.
Розрахунок коригування до податкової накладної, яку не видають покупцю (незалежно від того, збільшується під час коригування вартість товарів чи зменшується), в ЄРПН реєструє постачальник.
Якщо вам повернули підакцизний товар для усунення недоліків або для знищення, відкоригуйте податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку у звітному періоді, в якому повернули товар (п. 217.5 ПК; лист ДПС від 27.04.2018 № 1936/ІПК/28-10-01-03-11).
