Договір позики містить істотні умови: ви отримуєте гроші або речі у борг зі зобов’язанням погасити суму, або повернути річ у визначений термін. Скачайте ЗРАЗОК ДОГОВОРУ ПОЗИКИ, щоб забути про помилки. У статті також дізнаєтесь, як правильно оформити договір позики, які податкові і юридичні аспекти, що з оподаткуванням та обліком
Договір позики: в чому суть
Договір позики допомагає оформити передачу коштів або речей від однієї особи іншій. У останньому випадку мова йде про товарну позику. Річ повинна характеризуватися певними родовими ознаками, це значить, що її можна замінити іншими речами такого роду. Наприклад, за договором оформлена передача зерна, повернення також відбуватиметься зерном. Зерно може бути уже інше (не те конкретно, яке позичали). Але повертати таку позику можна не зерном, а цукром або грошима, тобто речі замінні, а не індивідуальні. Предмет повернення позики залежить від умов визначених договором. Як наслідок, можна укладати додаткові угоди до договору, угоди про відступне, угоди про взаємозалік зустрічних зобов’язань, відступлення права вимоги тощо.
Договір позики — це досить універсальний і гнучкий договір і може передбачати різні варіанти свого предметного втілення як на етапі отримання позики, так і на етапі її повернення.
Увага: якщо позичаєте товарно-матеріальні цінності (речі), то вони є замінні.
Договір позики можна укладати як між юрособами, так і між фізособами. Юридичних обмежень тут немає і реєстрація фізособи підприємцем не обов’язкова, це може бути і працівник підприємства.
Як підготуватися до тривалої відсутності світла, тепла та води
Договір позики: зразок 2024 заповнення
СКАЧАТИ ЗРАЗОК
Чим відрізняється договір позики від інших договорів
Договір позики та кредитний договір. Якщо надають грошову позику, то договір позики за своєю природою стає подібним до договору кредитування.
Проте має суттєву відмінність від нього: позика може бути як процентною, так і безпроцентною (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України; далі — ЦК). Коли позичальник укладає кредитний договір, то повинен повертати і запозичене, і відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК), безвідсоткові кредити заборонені (ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України; далі — ГК).
Договір позики і позички. Також позику не слід плутати з позичкою. Незважаючи на схожість у звучанні, це зовсім різні договори й регулюються різними статтями ЦК (позика – це ст. 1046-1053 ЦК). Ключова відмінність — за договором позики можна позичати гроші, а от товари, наприклад, можна продати, подарувати тощо. За договором позички все навпаки: треба віддавати саме ту річ, яку отримав (річ має індивідуальні ознаки). Позичка більше нагадує оренду, а позика — кредитування.
Увага: за договором позики можна надавати як гроші, так і товарно-матеріальні цінності (речі) і можна це робити безоплатно, тобто безпроцентно.
Що не можна позичати за договорами позики – це нематеріальні активи. Частина 1 статті 1046 ЦК чітко визначає предмети позики: гроші або речі. Річ згідно цивільного законодавства має виключно матеріальну форму (ч. 1 ст. 179 ЦК). Отже, якщо треба передати у користування певний нематеріальний актив (комп’ютерну програму, бренд, торгову марку тощо), то є інші договори — ліцензійний договір, договір франчайзингу та ін.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Договір позики: форма
Договір позики в усній формі. В усній формі позика можлива тільки між фізособами та за умови, що сума не перевищує 170 грн (ч. 1 ст. 1047 ЦК). Якщо у позиці стороною виступає юрособа, то договір тільки письмовий. Нотаріальне посвідчення договорів позики — за бажанням, воно не обов’язкове.
Увага: з фізособами окрім боргових розписок укладайте договір позики між юридичними особами для деталізації угоди
Додамо, що якщо фізособа надала розписку, то укладати договір позики з нею бажано, але не обов’язково. Розписка свідчить одразу про 2 факти: фізособа отримала певну грошову суму в борг та укладення договору.
Чи є обмеження у сумі позики
Ні, немає. Позичати можна на будь-яку грошову суму, правові обмеження відсутні. Однак, за великих сум позик можуть виникати обмеження іншого характеру, ніж юридичні. Зверніть на них увагу:
Чи можуть існувати проценти за позикою
Юридично можуть. На практиці тільки у договорах, які укладаються з фінансовими установами. Чому? Адже згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК можливість відсотків допускається без обмежень по суб’єктам відносин. Більше того, якщо договір позики не містить згадки про відсотки, то вважається, що вони існують і встановлені на рівні облікової ставки НБУ (з 28.07.2023 — 22%). Виняток — договори позики між фізичними особами до 850 грн (пп. 1 ч. 2 ст. 1048 ЦК). Такий договір безпроцентної позики (якщо про відсотки нічого не згадано), все одно вважаються безпроцентними.
Однак, якщо надавачем процентної позики є юрособа, яка не є фінустановою, то така операція державними органами розглядається як фінансова послуга, а саме – фінансовий кредит. Фінансовим кредитом вважається надання коштів у позику на певний строк і під проценти (п. «3» ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III).
Увага: проценти у договорі позики можуть спричинити проблеми з податківцями.
Ба більше, якщо про проценти нічого не згадати і за частиною 1 статті 1048 ЦК вони «включаються» автоматично за ставкою НБУ, то викрутитися, що така ставка тільки захищає гроші від знецінення і не дає можливість отримувати прибуток не вдасться. У згаданому Законі є ще визначені цілі надання фінансової послуги — однією з цілей операції може бути збереження реальної вартості грошей. Проти надання процентних позик нефінансовими установами виступає Держфінпослуг у своєму листі від 14.06.2006 № 5543/11-5.
Такої аргументації дотримуються й податківці, зокрема можна навести їх лист від 11.02.2013 № 1990/6/17-1216. Це значить, що з точки зору ДПС згадка про проценти у договорі позики свідчить про те, що операція є фінансовою, яку можуть надавати виключно фінансові установи. Податківці ще й посилаються на підпункт 14.1.267 Податкового кодексу України (ПК), де для них під позикою розуміється зобов’язання повернути борг з процентами.
Увага: нефінансовим установам бажано у договорі позики прямо вказати, що він є безпроцентним.
Отже, прямо в договорі позики слід вказати, що вона безпроцентна, щоб не було автоматичного нарахування відсотків за частиною 1 статті 1048 ЦК і проблем з ДПС. Особливо це важливо для єдиноподатників, так як визнання такої операції фінансовою послугою може загрожувати їм примусовим переведенням на загальну систему оподаткування. Крім того, кожний позикодавець може отримати штраф за здійснення фінансових послуг без отримання ліцензії.
Документальне підтвердження позики
На практиці зазвичай вживаються такі підходи:
- якщо отримувач позики — фізична особа, то вона пише розписку. Судова практика підтверджує, що за наявності розписки можлива відсутність договору позики. Однак, все одно договір суб’єктам господарювання рекомендуємо укладати;
- банківські або касові документи, наприклад, виписка банку, видатковий касовий ордер.
Про повернення позики може свідчити квитанція прибуткового касового ордера або квитанція банку на внесення готівки на рахунок або переказ коштів на рахунок позикодавця.
Якщо позика нічим крім розписки не оформлялася (така ситуація допускається тільки при угоді між фізособами, не підприємцями), то кредитор просто повертає назад боржнику розписку.
За заявою позичальника гроші також можуть вираховуватися з його зарплати, якщо він працює на підприємстві. У такому разі обмеження щодо максимального обсягу вирахувань за ст. 128 Кодексу законів про працю України на дану ситуацію не поширюються, так як працівник має право вільно розпоряджатися своєю зарплатою і у даному випадку кошти вираховуються за його приписом та бажанням.
Якщо позика товарна (передаються речі), то тоді оформляється акт приймання-передачі при отриманні та поверненні. Обов’язково в ньому зазначити про відсутність претензій за якісно-кількісним складом товару.
Відповідальність за порушення строків повернення позики
Строк повернення позики встановлюються договором. Якщо він не визначений, то позика повертається протягом 30 днів з дня пред’явлення вимог позикодавцем (ч. 1 ст. 1049 ЦК). Щодо несвоєчасного повернення речей договором може прописуватись неустойка. Вимога має бути письмова. Наприклад, рекомендований лист.
За умови несвоєчасного повернення грошової позики частина 1 статті 1050 ЦК відсилає на статтю 625 ЦК, якою дозволяється нараховувати компенсацію інфляції + 3% річних від суми позики. Дані суми стягуються понад проценти за договором позики, якщо вони передбачені договором.
Однак, рекомендуємо відповідальність за договором прописати інакше: як певний штраф від суми позики + нарахування пені за обліковою ставкою НБУ після певного часу прострочення. Чому? Такий підхід за суттю те ж саме, але убереже від можливого визнання операції фінансовою послугою з боку перевіряючих органів. Особливо обережними треба бути кредиторам-єдиноподатникам.
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
Договір позики: податковий аспект
Договір позики за умови відсутності процентів підпадає під поняття поворотної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 ПК). Поворотна фінансова допомога – це не окремий договір, а суто податковий термін щодо безпроцентних договорів позики. Звертаємо увагу, що окрім відсутності процентів податківці ставлять ще одну вимогу: такі операції не мають бути систематичними, інакше така операція може розглядатися як фінансове посередництво, тобто фінансовою послугою. Скільки разів треба надати позику, щоб діяльність була систематичною, податківці, на жаль, не уточнюють.
Увага: захоплюватися договорами позики не варто, особливо спрощенцям — це може бути розцінено як надання фінпослуг.
Оподаткування позики
Надання та вчасне повернення безвідсоткової позики (поворотної фінансової допомоги) не оподатковується. Виняток — ситуація, коли вона на повертається. Тоді використовуються ті ж правила, що й для безнадійної дебіторської заборгованості. Крім того, якщо позику отримує єдиноподатник і вона ним не повертається протягом 12 місяців, то вважається безповоротною фінансовою допомогою та включається до доходу єдиноподатника з відповідним оподаткуванням (пп. 3 п. 292.11 ПК).
При наданні позики фізособі її суму слід відобразити у формі 4ДФ за ознакою доходу «153». Однак, вона не оподатковується ПДФО та військовим збором, а тому графи 3а та 3 заповнюються, а графи 4а і 4, які стосуються утриманого ПДФО – не заповнюються. Також позика не обкладається ЄСВ.
Увага: видача позики фізособі знаходить своє відображення у формі 4ДФ попри відсутність оподаткування.
Грошові позики не оподатковуються ПДВ. Однак, якщо позика відбувається у товарній формі, то при передачі товарів та інших цінностей позикодавець нараховує податкове зобов’язання з ПДВ на основі їх ціни, але не нижче вартості придбання (або звичайної ціни у разі їх виготовлення), так як така операція підпадає під поняття постачання товарів. Вартість переданих товарів слід зазначити у договорі позики (це істотна умова). При поверненні такої позики боржник робить те ж саме – реєструє податкову накладну. Звичайно, якщо він платник ПДВ.
Увага: товарна позика є об’єктом оподаткування ПДВ.
Договір позики: бухгалтерський облік
Видачу грошової позики відображають бухгалтерськими проведеннями:
- Дт 183 Кт 311 (301) – якщо позика довгострокова (більше року);
- Дт 377 Кт 311 (301) – якщо позика на рік і менше.
Видачу товарної позики відображають тими ж бухгалтерськими проведеннями, що й реалізацію товарів/запасів. Можливе наступне переведення заборгованості у довгострокову проведенням: Дт 183 Кт 377 (361).
