Працівники у відпустці та «в простої»: чи оплачувати лікарняні

ПРОБЛЕМА

Частину місяця підприємство не працювало. Офіційного призупинення його діяльності немає. Частина працівників знаходилась у відпустці, а частина — у «оплачуваному простої». Чи потрібно оплачувати лікарняні таких працівників?

РІШЕННЯ

Відповідь на це запитання залежить від того, з яких причин працівники підприємства не працюють.

Працівник знаходиться у щорічній оплачуваній відпустці

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим законом.

Нагадаємо, щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі перебування працівника на лікарняному (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Працівник знаходиться у неоплачуваній відпустці

За період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням допомога по тимчасовій непрацездатності не надається (п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

Працівник знаходиться «у простої» не з його вини

Попри те, чи настала тимчасова непрацездатність працівника до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата лікарняного здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом № 1105.

Розрахунок середньої зарплати провадиться відповідно до пункту 14 або 16 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Постанова № 1266) шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) згідно з графіком роботи підприємства (працівника) у розрахунковому періоді.

Згідно із пунктом 20 Постанови № 1266 сума лікарняних розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації, структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи працівника. Розмір денної (годинної) виплати встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) зарплати залежно від страхового стажу.

Листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу.

Підкреслимо, що згідно з листом ФСС з ТВП від 17.01.2015 № 2.4-17-92 по страховим випадкам, які настали до 31.12.2014 включно, при визначені права на матеріальне забезпечення та його розміру необхідно керуватися нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240.

А для страхових випадків (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання), які настали з 01.01.2015 необхідно застосовувати норми Закону № 1105.

Отже, якщо працівник знаходився в так званому «оплачуваному простої» або у щорічній (основній чи додатковій) оплачуваній відпустці, лікарняний оплачується на загальних підставах. Якщо ж працівник знаходився у неоплачуваній відпустці, листок непрацездатності оплаті не підлягає.