Ліквідація ТОВ: як розрахуватися з іноземними засновниками

Підприємство перебуває у стадії ліквідації. Його засновники (юрособи-нерезиденти) вносили до статутного капіталу кошти в іноземній валюті. Розглянемо порядок повернення внесків засновникам, особливості оподаткування й обліку

ТОВ належить до господарських товариств. Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України (ЦК) учасники господарського товариства мають право, серед іншого:

  • вийти у встановленому порядку з товариства;
  • здійснити відчуження часток у статутному (складеному)капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Розрахунки в разі ліквідації підприємства

Нагадаємо, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації. Вони включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі її ліквідації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Таке визначення корпоративних прав містять стаття 167 Господарського кодексу України та підпункт 14.1.90 Податкового кодексу України (ПК).


Проміжний ліквідаційний баланс
включає відомості про склад майна юрособи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог і результат їх розгляду


Щодо розрахунків у разі ліквідації ТОВ слід мати на увазі, що відповідно до статті 111 ЦК ліквідаційна комісія (ліквідатор) після спливу строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс. Він включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог і результат їх розгляду.

Під час ліквідації ТОВ виплату грошових сум його кредиторам провадять у порядку черговості, встановленому статтею 112 ЦК. У разі недостатності у ТОВ, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує його подання до органів доходів і зборів.

І лише після цього майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передають учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юрособи або законом.

Як бачимо, у разі ліквідації підприємство розпродує усе майно і передає учасникам кошти, що залишилися після розрахунків з усіма кредиторами.

При цьому звертаємо увагу, що жодного повернення інвестицій чи внесків до статутного капіталу ТОВ учасникові не відбувається. Він має право лише на отримання частки коштів, що залишилися після розпродажу всього майна ТОВ і розрахунків з усіма кредиторами. В ідеалі остаточний ліквідаційний баланс має відображати в активі лише залишок грошових коштів на рахунку чи в касі ТОВ, а в пасиві — статутний капітал та інші статті власних коштів ТОВ (нерозподілений прибуток, резервний фонд тощо).

І говорити можна саме про виплату цих коштів учасникові ТОВ пропорційно його внеску до статутного капіталу, а не про повернення інвестицій чи внесків.

Якщо іноземних інвестицій не реєстрували

Іноземні інвестиції — це цінності, що їх іноземні інвестори вкладають в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР; далі — Закон № 93).


Незареєстровані іноземні інвестиції
теж мають право на пільги та гарантії


Донедавна незареєстровані іноземні інвестиції не давали права на одержання пільг та гарантій, передбачених Законом № 93, у т. ч. гарантій у разі припинення інвестиційної діяльності, передбачених статтею 11 Закону № 93. При цьому державною реєстрацією іноземної інвестиції є фіксування факту внесення іноземної інвестиції шляхом присвоєння органом державної реєстрації інформаційному повідомленню реєстраційного номера з відповідним записом у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій.

Однак статтю 13 Закону № 93, яка встановлювала такі обмеження, вилучено завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій» від 31.05.2016 № 1390-VIII (далі — Закон № 1390). У зв’язку зциміноземні інвестиції, зареєстровані до набрання чинності Законом № 1390 (25.06.2016), та іноземні інвестиції, не зареєстровані до набрання чинності цим Законом, мають рівне право на пільги та гарантії, передбачені Законом № 93.

Повернення іноземних інвестицій

Як було зазначено, загальний порядок ліквідації юридичної особи врегульовано нормами ЦК, а саме його статтями 111, 112. Відповідно до частини 12 статті 111 ЦК майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи чи законом.

Отже, у разі ліквідації юридичної особи, створеної в Україні засновниками — резидентами інших країн, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, включаючи грошові кошти від продажу такого майна, має бути повернуто таким засновникам.

Оподаткування доходів нерезидентів

Юридичні особи — нерезиденти та їхні відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПК чи податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків і зборів згідно з ПК, є платниками податків за українськими законами (cт. 15 ПК). Нерезиденти також є платниками податку на прибуток (п. 133.2 ПК).

Відповідно до статті 134 ПК об’єктом оподаткування є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 ПК, із джерелом походження з України.

До доходу із джерелом його походження з України відносять будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема й доходи від відчуження корпоративних прав (пп. 14.1.54 ПК).

До доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України підпункт 141.4.1 ПК відносить, зокрема:

  • прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав;
  • доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України;
  • інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.

Ці доходи оподатковують у порядку і за ставками, що визначені статтею 141 ПК. При цьому відповідальність за повноту утримання і своєчасність перерахування податку до бюджету покладається на платників, які провадять відповідні виплати (п. 137.3 ПК).

Підпунктом 141.4.2 ПК встановлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримує податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15% їх суми та за їх рахунок. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України, що набрали чинності, з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюють виплати.

Отже, під час виплати засновникові-нерезиденту грошових коштів, що залишилися після розрахунків із кредиторами у разі ліквідації ТОВ, так званий податок на репатріацію у розмірі 15% не утримується.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально посвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПК).

Облікові наслідки у підприємства

Щодо реалізації майна ТОВ у разі його ліквідації, то для цілей бухгалтерського обліку й оподаткування таку операцію вважають звичайним продажем основних засобів, запасів, іншого майна.

Стосовно бухгалтерського обліку виплати грошових коштів, що залишилися після розрахунків із кредиторами, слід виходити з того, що для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо), призначено рахунок 67 «Розрахунки з учасниками». За кредитом рахунку 67 відображають збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом — її зменшення (погашення), в т. ч. реінвестування доходів тощо. Цей рахунок має субрахунок 672 «Розрахунки за іншими виплатами», на якому ведуть облік інших виплат, у т. ч. виплат у зв’язку з одержанням частини активів підприємства, яка належить учасникові (засновнику), що вибув.

Нарахування заборгованості ТОВ перед засновником-нерезидентом провадять за кредитом субрахунку 672 із дебетом рахунків 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Виплату частки учасникові-нерезиденту відображають за дебетом субрахунку 672 із кредитом рахунків 30 «Готівка» і 31 «Рахунки в банках».

  


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"

зміст


Безплатний вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді