Повернення об’єкта фінлізингу нерезиденту

Насамперед наголосимо, що у цій ситуації виникатимуть податкові наслідки з ПДВ та податку на прибуток. Тож розглянемо кожний із податків окремо.

ПДВ

Напевно ні для кого не секрет, що для цілей розрахунку ПДВ операції з передачі та повернення обладнання за договором фінансового лізингу прирівнюються до окремих операцій з постачання товарів. Тобто потрібно нарахувати податковий кредит ― при отриманні обладнання та податкові зобов’язання ― при його поверненні. А при нарахуванні таких зобов’язань можна розглянути два варіанта: обережний та сміливий.

Почнемо зі сміливого варіанта. Зважаючи, що повернення об’єкта фінансового лізингу є окремою операцією постачання, підприємство формує за нею окремо й податкові зобов’язання. У цьому випадку підприємство вправі встановити будь-яку ціну зворотного продажу об’єкта фінлізингу для цілей розрахунку ПДВ у розмірі не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку (п. 188.1 Податкового кодексу України; ПК).

Зважаючи, що експортні операції оподатковують за ставкою 0%, податкові зобов’язання також будуть нульовими. А податковий кредит, сформований при отриманні об’єкта фінансового лізингу, залишається. Однак такий підхід містить деякі ризики, тому перейдемо до обережного варіанта.

Фактично за отриманий об’єкт фінансового лізингу підприємство не заплатило продавцю. Адже лізингові платежі та процент і є цією платою. Тож перед нами те саме повернення неоплаченого товару нерезиденту. Тобто в режимі експорту вивозяться раніше імпортовані та не оплачені нерезиденту товари, а тому маємо справу з операцією з безоплатного постачання товарів. Така операція підлягає оподаткуванню за ставкою 0%, позаяк відбувається експорт товарів. Однак при безоплатному постачанні товарів платником податку не отримує доходу від їх продажу, відповідно вони визнаються такими, що не використовуються в господарській діяльності. Через це зникає право на податковий кредит (п. 198.3, 198.5 ПК).

Податковий кредит у такому випадку не коригують, а нараховують податкові зобов’язання за ставкою 20%. Для цього підприємство виписує податкову накладну та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 15 календарних днів після її створення.

Зауважимо, що у листі ДПС від 11.02.2013 № 96/2/22-3210 податківці наголошують, що ситуації щодо оподаткування операцій за договорами фінансового лізингу у разі їх невиконання з різних причин потребують індивідуального розгляду.

Зважаючи на всі ризики, рекомендуємо застосовувати обережний варіант обліку ПДВ.

Додамо, що факт нарахування (сплати) чи ненарахування (несплати) процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу не впливає на облік ПДВ (пп. 196.1.2 ПК).

Податок на прибуток

Укотре нагадаємо, що з 01.01.2015 об’єкт оподаткування податком на прибуток ― це фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку та скоригований на різниці відповідно до розділу ІІІ ПК. А застосування різниць є обов’язковим для тих підприємств, річний оподатковуваний дохід яких перевищує 20 млн. грн. Інші підприємства мають право повідомити контролюючий орган про їх незастосування. Про прийняте рішення не користуватися різницями платник податку зазначає у річній податковій декларації з податку на прибуток (п. 134.1 ПК).

Через таку важливість розрахунку показника фінансового результату для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток перейдемо до бухобліку нашої ситуації.

У бухгалтерському обліку лізингоодержувача об’єкт фінансового лізингу відображають у складі основних засобів (ОЗ) та підлягає амортизації (п. 5, 7 П(С)БО 14 «Оренда»). Відповідно, при поверненні лізингодавцю такого ОЗ потрібно відобразити дохід від реалізації та списати ОЗ з балансу підприємства.

Вріз

Суми несплачених за згодою нерезидента лізингових платежів та процентів за договором лізингу є зобов’язаннями лізингоодержувача, які не підлягають погашенню. Адже нерезидент, який не вимагає їх сплати, власне робить подарунок підприємству. Відповідно лізингоодержувач має відобразити дохід у сумі такої непогашеної кредиторської заборгованості на дату балансу (п. 5 П(С)БО 14).

Для відображення такого доходу варто скористатися субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності», адже згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» призначений для узагальнення інформації про доходи від списання кредиторської заборгованості, яка виникла впродовж операційного циклу, після спливу строку позовної давності. А в цьому випадку такі строки не було порушено, тому доходи у сумі прощеної нерезидентом кредиторської заборгованості потраплять на субрахунок 719.

Відобразимо викладене на прикладі.

Приклад. Облік повернення об’єкта фінансового лізингу

Підприємство отримало обладнання за договором фінансового лізингу від нерезидента та ввело його в експлуатацію, щоб використовувати у збутових цілях. Вартість придбаного обладнання 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ ― 20 000 грн.). За перший місяць використання обладнання нараховано знос ― 1500 грн. Суму першого лізингового платежу визначено у сумі 3000 грн., процентів ― 200 грн. Ці суми підприємство так і не сплатило за згодою нерезидента.

Невдовзі підприємство повернуло обладнання на вимогу нерезидента.

Вріз

Важливо

Суми лізингових платежів та процентів,

які не підлягають погашенню, включають до складу інших операційних доходів