Податковий кредит у разі придбання за готівку
Який порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі придбання товарів за готівку? Чи потрібно касові чеки реєструвати в ЄРПН?
Зважаючи на вимоги пункту 198.6 Податкового кодексу України (ПК), до податкового кредиту належать ті суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, які підтверджені:
- зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними (розрахунками коригування);
- митними деклараціями;
- іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПК.
До того ж платник ПДВ самостійно веде реєстр документів, передбачених у пункті 201.11 ПК. До таких документів відносять касові чеки, транспортні квитки, рахунки за послуги зв’язку, готельні рахунки тощо.
Сума ПДВ, відображена у реєстрі документів, потрапляє до відповідного рядка розділу ІІ «Податковий кредит» декларації з ПДВ. Тож реєструвати такі документи в ЄРПН не потрібно.
Примітка. Першу частину відповідей на запитання вебінару див. у статті Н. Товченик «Податкова накладна: складаємо та реєструємо в ЄРПН» у тижневику «Головбух» № 6/2015 на с. 31.
Чи втрачає платник право на податковий кредит, якщо сума у касовому чеку перевищує 240 грн.?
До касових чеків пункт 201.11 ПК установлює особливі вимоги.
По-перше, касові чеки мають містити, крім суми отриманих товарів/послуг та загальної суми нарахованого ПДВ, ще й такі обов’язкові реквізити, як фіскальний номер та податковий номер постачальника.
По-друге, загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ).
Тобто платник ПДВ має право за один день віднести до складу податкового кредиту лише 40 грн. ПДВ за всіма готівковими розрахунками цього дня.
Це означає, що у разі отримання касового чека на загальну суму, що перевищує 240 грн. (з ПДВ), платник ПДВ не має права віднести до податкового кредиту таку суму ПДВ (або навіть її частину) без податкової накладної. У такому разі нічого не залишається, як звернутися з проханням до постачальників надати податкові накладні.
Раніше можна було, у разі відмови постачальників, подати заяву зі скаргою на їх дії (додаток 8 до декларації з ПДВ). Однак на сьогодні така скарга покупцю нічого не дає. Він втрачає право на податковий кредит.
Однак не все втрачено. Наразі правила оподаткування податком на прибуток стали вже не такі суворі, як минулоріч. Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухгалтерського обліку.
А згідно із П(С)БО 9 «Запаси» суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству, дозволяється відносити до собівартості запасів. А у разі отримання послуг — одразу до витрат. Який не є, а це шанс не втратити свої гроші. Звісно, за умови відмови постачальником надати податкову накладну.
Помилки у податковій накладній
В акті про надання послуг вказано одиницю виміру в штуках. У податковій накладній прописано «надано послуги…», а одиниця виміру — у гривнях. Як у такому разі мали заповнювати графу 5 податкової накладної та як виправити помилку?
Пункт 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129; далі — Порядок № 957) висуває однозначну вимогу щодо заповнення графи 5 податкової накладної відповідно до КСПОВО.
Однак, оскільки в КСПОВО такої одиниці виміру як «послуга» немає, у такому разі можливі два варіанти заповнення графи 5 податкової накладної, а саме:
- якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру згідно з КСПОВО;
- якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», до того ж графа 5.2 не заповнюється.
Таку позицію викладено у листі ДФС від 28.01.2015 № 2394/7/99-99-19-03-02-17З.
У цій ситуації первинним документом є акт про надання послуг. І в ньому зазначено одиницю виміру «штука». Попри те, що така одиниця виміру є некоректною щодо операції з надання послуг, однак вона є в КСПОВО і їй відповідає код «2009».
Навіть якщо не зважати на одиниці в обліку в первинному документі, графу 5 податкової накладної у цьому разі заповнено неправильно.
Пункт 21 Порядку № 957 дозволяє виправляти помилки, допущені при складанні податкової накладної, окрім даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Помилки виправляють шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, який також підлягає реєстрації в ЄРПН.
Позаяк механізму виправлення таких помилок наразі немає, використаємо роз’яснення фахівців ДФС, надане у листі від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17.
Помилку можна виправити шляхом складання двох розрахунків коригування.
У першому розрахунку коригування графа 5 заповнюється з помилкою, а інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «–».
У другому розрахунку коригування графа 5 заповнюється без помилок, а інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «+».
Податкова накладна з датою складання 26.01.2015 сформована на бланку, чинному з 30.01.2015, та зареєстрована в ЄРПН 09.02.2015. Чи має право покупець на податковий кредит за цією податковою накладною?
Наказ МФУ від 23.01.2015 № 13 вніс зміни до форми та порядку заповнення податкової накладної, які діють з 30.01.2015.
Сама форма податкової накладної зазнала незначних та майже непомітних змін.
Лише у тексті під таблицею видалено слова «і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних». Навіть під грифом «ЗАТВЕРДЖЕНО» залишилося посилання на стару редакцію наказу Мінфіну.
Водночас пункт 201.10 ПК містить такі обмеження, які не дають права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту:
- відсутність факту реєстрації платником податку ― продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН;
- порушення порядку заповнення податкової накладної.
З приводу першого обмеження питань не виникає. Податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН. А згідно з пунктами 198.6, 201.1, 201.10 ПК це ― головна підстава для нарахування сум ПДВ, що належать до податкового кредиту.
Чи вважатимуть застосування нового бланка податкової накладної раніше строку набрання ним чинності ― однозначно відповісти складно. Особливо, якщо згадати нещодавні вимоги щодо вирівнювання полів податкової накладної.
На користь покупця наведемо такі аргументи.
Як було зазначено, податкова накладна зазнала несуттєвих та непомітних змін. Такий недолік є незначним. Адже він не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну. Крім того, податкова накладна містить відомості про придбану послугу, її вартість, дату здійснення операції та суму ПДВ.
Крім того, навіть якщо вважати це помилкою, то виправити її шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної не є можливим.
Тож, якщо податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН, на нашу думку, покупець має право суму ПДВ за такою податковою накладною віднести до податкового кредиту.
Податкова накладна: чи враховується акцизний податок
З початку року підприємство не нараховувало на підакцизний товар 5%. Як правильно складати податкові накладні: з урахуванням 5% акцизного податку чи без нього? Якщо так, то як виправити помилку?
У разі реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані (пп. 213.1.9, 214.1.4 ПК). Тобто у цьому випадку акцизний податок «накручують» понад ціну з урахуванням ПДВ.
Форма податкової накладної не містить рядків, які враховували б суму акцизного податку. У податковій накладній відображається обсяг постачання (без урахування ПДВ), який є базою оподаткування ПДВ, та окремо зазначається сума ПДВ, нарахована на базу оподаткування.
Податкову накладну призначено для нарахування сум ПДВ, а не акцизного податку. Для покупця податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником, є підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.
Зважаючи на зазначене, податкові накладні складають без урахування акцизного податку.
Оренда приміщення у зоні АТО
Підприємство орендує у юридичної особи приміщення, що знаходиться на території зони АТО. Чи існують обмеження щодо віднесення суми ПДВ з орендної операції до податкового кредиту у такому разі?
Ні, не існують.
При оподаткуванні орендних операцій ПДВ у ПК збережено правило першої події.
Згідно з пунктом 198.2 ПК датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для орендаря підставою для віднесення до податкового кредиту ПДВ, нарахованого на суму орендної плати, є податкова накладна, складена в електронному вигляді та зареєстрована в ЄРПН орендодавцем (п. 201.1, 201.10 ПК).
Суми ПДВ навіть якщо вони сплачені, але не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, не належать до податкового кредиту (п. 198.6 ПК).
Додаток 2 до уточнюючого розрахунку з ПДВ
Як заповнити додаток 2 до уточнюючого розрахунку з ПДВ у разі виправлення помилок у декларації з ПДВ за минулий рік?
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку додаються відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Таку вимогу містить пункт 9 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу МФУ від 23.01.2015 № 13; далі — Порядок № 966).
Тобто виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого у разі заповнення уточнених даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий».
Додаток 2 «Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» додається до уточнюючого розрахунку у разі виправлення помилок у рядках 22 та 24 поданої раніше декларації з ПДВ.
Порядок № 966 встановлює правила заповнення уточнюючого розрахунку. А як заповнити додатки при уточненні показників, не передбачено.
На відміну від уточнюючого розрахунку, уточнюючий додаток 2 не містить відповідних граф, які дозволили б порівняти показник, що уточнюється, з уточненим показником. Тому, на нашу думку, вартісні показники в уточнюючому додатку 2 мають заповнювати з урахуванням уточнення. Тобто мають відповідати даним графи 5 відповідних рядків уточнюючого розрахунку з ПДВ.
Сплата ПДВ за уточнюючим розрахунком
З якого рахунку (електронного чи поточного) сплачується до бюджету сума ПДВ, донарахована платником згідно з уточнюючим розрахунком?
Розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків здійснюються платником податку з власного банківського поточного рахунка до відповідного бюджету (пункт 25 Порядку № 569).
Таку вимогу містить пункт 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.
Цією ж нормою встановлено, що з поточного рахунка сплачуються до бюджету й суми податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, штрафні санкції і пеня.
З електронного ПДВ-рахунку проводиться сплата податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих платником у податкових деклараціях з ПДВ (за звітні періоди, починаючи з 01.02.2015).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
