Частини 5 і 6 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) визначають нове правило нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) на заробітну плату, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах. Якщо їх розмір менший ніж розмір мінімальної заробітної плати (мзп), ЄСВ нараховується не з їх розміру, а з розміру мзп. Тобто щодо такого працівника установа нарахує ЄСВ у розмірі мінімального соціального внеску.
Водночас не все так просто. Є окремі особливості нарахування ЄСВ у разі, коли розмір нарахованого доходу (база нарахування) менший ніж розмір мзп. Ці особливості і були висвітлені під час проведеного вебінару «ЄСВ з мінімальної заробітної плати та нова звітність». З огляду на значну кількість запитань, які надійшли напередодні, розглянемо найбільш типові та нагальні.
? Якщо в установі працює зовнішній сумісник, у якого заробітна плата менша від мзп, що буде базою для нарахування ЄСВ — отриманий дохід чи мзп?
Закон № 2464 передбачає, що основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Трудова книжка — це основний документ про трудову діяльність працівника. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи (ст. 48 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, робота за сумісництвом в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.
Оскільки трудова книжка є головним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу. До того ж підприємство має право отримати від зовнішнього сумісника підтвердження про місце основної роботи.
Нове правило нарахування ЄСВ застосовується лише до доходу працівників за основним місцем роботи. Тому для зовнішніх сумісників базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру.
? Працівника звільнено 17.03.2015 за власним бажанням, його заробітна плата за відпрацьований час менша від мзп. Базою для нарахування ЄСВ у цій ситуації буде отриманий дохід чи мзп?
Стаття 8 Закону № 2464 передбачає: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
Тому у разі звільнення працівника протягом місяця, в якому нарахована за відпрацьований час заробітна плата не перевищує розміру мзп, встановленої законом на місяць, базою нарахування ЄСВ буде фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. Аналогічною база нарахування ЄСВ буде і для новоприйнятих працівників у місяці їх прийняття. Зверніть увагу, така база нарахування ЄСВ буде як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
? Якщо у працівника (основне місце роботи) нарахована заробітна плата становить 1000 грн., як нарахувати та утримати ЄСВ?
Якщо база нарахування ЄСВ за місяць менша, ніж розмір мзп, то база для нарахування визначається як добуток розміру мзп та ставки ЄСВ (1218 грн. × 36,3%).
Для утримання ЄСВ із заробітної плати працівника нове правило не застосовується. Тому утримується ЄСВ із фактично нарахованої заробітної плати (1000 грн. × 3,6%).
? Як нарахувати ЄСВ на заробітну плату працівника-інваліда, який працює за основним місцем роботи, коли її сума не перевищує розміру мзп?
Частина тринадцята статті 8 Закону № 2464 визначає, що на заробіток працівника-інваліда нараховується ЄСВ, ставка якого дорівнює 8,41%.
Зміни щодо розрахунку сум ЄСВ у разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), визначені частиною п’ятою і шостою статті 8 Закону № 2464.
Тому на нараховану працівнику-інваліду заробітну плату нараховується ЄСВ за ставкою 8,41% незалежно від того, чи менша вона від мзп.
? Чи потрібно нараховувати ЄСВ на розмір мзп, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати?
Стаття 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 визначає, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника недостатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).
Тож якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
? Як нарахувати ЄСВ на заробітну плату працівника, який отримує доплату за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника?
Відповідно до статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Нагадаємо, відповідно до пункту 15 Порядку та умов суміщення професій (посад), затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145, на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників дія цієї постанови не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.
Тобто суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, визначеною трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків.
Отже, для таких працівників робота в установі за своєю професією (посадою) і додаткова робота за іншою професією (посадою) є основним місцем роботи.
Тож якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мзп, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
? Чи потрібно нараховувати ЄСВ на розмір мзп, якщо суму винагороди за договором цивільно-правового характеру перевищує розмір мзп?
Частина шоста статті 8 Закону № 2464 визначає: у разі якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мзп, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
Отже, при нарахуванні ЄСВ на суми винагороди за цивільно-правовими договорами, яка перевищує або не перевищує розмір мзп, базою нарахування ЄСВ буде розмір фактично нарахованої винагороди.
? Як нарахувати ЄСВ працівнику, у разі якщо йому нараховано за відпрацьований робочий час заробітну плату 700 грн. та допомогу за дні непрацездатності 300 грн.?
У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).
Тож якщо для працівника це основне місце роботи, нове правило нарахування ЄСВ застосовується і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).
Для розрахунку суми ЄСВ спочатку нараховуємо його на заробітну плату (700 грн. × 36,3% ÷ 100% = 254,10 грн.), потім нараховуємо на суму лікарняних (300 грн. × 33,2% ÷ 100% = 99,60 грн.).
Оскільки сума отриманого доходу за місяць не перевищує мзп, то донараховуємо ЄСВ. Для цього визначаємо:
- базу донарахування (1218 грн. – 700 грн. – 300 грн. = 218 грн.);
- суму донарахованого ЄСВ (218 грн. × 36,3% ÷ 100% = 79,13 грн.).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! До бази донарахування ЄСВ застосовується ставка, визначена частиною 5 статті 8 Закону № 2464, — 36,3%.
Якщо, наприклад, у лютому 2015 року нараховано лише заробітну плату за фактично відпрацьовані робочі дні без лікарняних (листок непрацездатності не отримано), ЄСВ нараховується із фактично нарахованої заробітної плати за лютий 2015 року.
Якщо листок непрацездатності отримано у березні 2015 року, то нараховуються лікарняні за лютий 2015 року, і якщо сума заробітної плати і лікарняних за лютий 2015 року менша від розміру мзп — донараховуємо ЄСВ за лютий у березні 2015 року.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо сума заробітної плати, лікарняних менша від розміру мзп, утримуємо ЄСВ за ставкою 3,6% і 2% відповідно не з розміру мзп, а з фактично нарахованої працівнику заробітної плати, лікарняних.
? Працівник повний місяць перебував на лікарняному. Один листок непрацездатності надано в лютому, другий ― у березні 2015 року. На підставі першого нараховано 700 грн., другого — 500 грн. за дні непрацездатності лютого 2015 року. Як нарахувати ЄСВ в такій ситуації?
Якщо для працівника це місце роботи є основним, то нове правило нарахування ЄСВ застосовується, якщо сума лікарняних за місяць менша від розміру мзп.
У лютому 2015 року на підставі першого листка непрацездатності потрібно нарахувати ЄСВ із нарахованої суми лікарняних (700 грн. × 33,2% ÷ 100% = 232,40 грн.). Донараховувати ЄСВ до розміру мінімального соціального внеску у лютому 2015 року не потрібно.
У березні 2015 року на підставі другого листка непрацездатності нараховуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності за дні лютого 2015 року та на цю суму лікарняних нараховуємо ЄСВ (500 грн. × 33,2% ÷ 100% = 166,00 грн.).
Оскільки сума нарахованих лікарняних за лютий 2015 року не перевищує мзп, то донараховуємо ЄСВ. Для цього визначаємо:
- базу донарахування (1218 грн. – 700 грн. – 500 грн. = 18 грн.);
- суму донарахованого ЄСВ (18 грн. × 36,3% ÷ 100% = 6,53 грн.).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У місяці тимчасової непрацездатності застосовували ставку ЄСВ 33,2% на суму нарахованих лікарняних. Проте до бази донарахування ЄСВ застосовується ставка, визначена частиною 5 статті 8 Закону № 2464, — 36,3%.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
