Бери камуфляж, ходім додому… або Відпустки та звільнення демобілізованих працівників

Стаття-подарунок від журналу «Головбух» 
Розпочалася демобілізація працівників, які минулого року стали на захист Батьківщини. Дехто з них повернеться до роботи,дехто скористається відпусткою і вже потім працюватиме,а хтось продовжить військову службу. Як у таких ситуаціях діяти роботодавцю?

У період з 18 березня по 1 травня 2015 року проводиться перша хвиля звільнення в запас (демобілізація) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303. Це передбачає Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015.

Водночас особи, звільнені з військової служби, зобов’язані в п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військкоматів (військовозобов’язані СБУ — до Центрального управління або регіональних органів СБУ) для взяття на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон про військову службу).

Після повернення на роботу демобілізовані працівники часто просять роботодавців надати їм відпустки. А дехто інформує роботодавців про продовження ними військової служби за контрактом або ж повторну їх мобілізацію.

Тож спробуємо з’ясувати такого роду питання та порадимо, що робити роботодавцям.

Відпустка з наступним звільненням за згодою сторін

Працівник підприємства демобілізований з військової служби 23.03.2015. Наступного дня він з’явився на підприємство, але, перш ніж ставати до виконання своїх посадових обов’язків, бажає взяти щорічну основну відпустку повної тривалості — 24 к. дн. Чи може він її отримати?

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата, повністю або частково зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 82 Кодексу законів про працю України (КЗпП), п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Тож мобілізований працівник може розраховувати на належні йому за період військової служби дні щорічної основної відпустки.

До того ж право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві, а за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року.

Працівник надав документи про демобілізацію 17.03.2015 і цього ж дня написав заяву про щорічну основну відпустку. Підприємство задовольнило його заяву. Уже 23.03.2015 він приносить повістку з військкомату про його повторну мобілізацію. Як у такому разі бути з рештою невикористаних днів відпустки та сумою вже виплачених відпускних?

Пункт 2 частини 2 статті 11 Закону про відпустки встановлює, що щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена у разі виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням зарплати.

Отже, невикористану частину щорічної відпустки потрібно надати одразу після демобілізації працівника або за згодою сторін перенести на інший період. До того ж доведеться зробити перерахунок суми відпускних з урахування термінів перенесення відпустки.

Демобілізований працівник став до роботи 18 березня та виявив бажання звільнитися того самого дня. Чи може підприємство його звільнити 18 березня? Чи потрібно виплачувати компенсацію за щорічну основну відпустку за 2014 рік? Як провести остаточний розрахунок, зважаючи на вимоги Порядку № 105 щодо виплати компенсацій у межах середнього заробітку з бюджету?

Працівник може написати заяву про звільнення того самого дня, коли він став до роботи після своєї демобілізації, але без згоди роботодавця або поважних причин звільнити його не можна.

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право звільнитись, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Коли звільнення з роботи за власним бажанням зумовлено неможливістю продовжувати роботу через поважні причини, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

До того ж підставою для припинення трудового договору може бути угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). За згодою сторін трудовий договір буде розірвано на погоджену сторонами дату.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок у відповідні строки (ч. 1 ст. 47 КЗпП). Виплата всіх сум, що належать працівникові, проводиться в день його звільнення.

Також у разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Зважаючи, що період мобілізації включається до стажу для надання щорічної основної відпустки, то за цей період у працівника є не використані ним дні щорічної основної відпустки.

Тож виходить, що роботодавець має виплатити працівникові, який звільняється, належний йому середній заробіток за час збереження у березні 2015 року та компенсацію за не використані ним дні щорічної основної відпустки.

Мобілізований працівник підприємства має бути демобілізований з військової служби з 01.04.2015. Якщо працівник на дату демобілізації одразу укладає контракт на продовження військової служби, то чи потрібно знову обчислювати показник середнього заробітку?

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу через прийняття на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві більше ніж на один рік (ч. 4 ст. 119 КЗпП). Йдеться про збереження середнього заробітку на строк контракту, тобто на строк, який перевищує рік, як це гарантує частина 3 статті 119 КЗпП.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Враховуючи, що мобілізований працівник у разі укладення контракту не пізніше дати своєї демобілізації продовжує перебувати на військовій службі, то підстави для нового розрахунку середнього заробітку немає. До того ж у військовому квитку працівника та документах про проходження військової служби вже значитиметься дата укладання контракту на проходження військової служби, а відмітки про демобілізації не буде.


Тож якщо мобілізований працівник підлягає демобілізації, але продовжує військову службу у зв’язку з укладанням контракту, то роботодавець продовжує зберігати за ним середній заробіток і заново його не обчислює.

Важливо

Якщо мобілізований працівник підлягає демобілізації, але продовжує військову службу за контрактом, то середній заробіток заново не обчислюють


Працівник був демобілізований з військової служби і став до роботи 01.04.2015. Проте вже 09.04.2015 він приніс повістку з військкомату про його повторну мобілізацію. Тож підприємство має знову зберігати за ним середній заробіток. Як обчислювати середній заробіток заново мобілізованого працівника, якщо він пропрацював лише сім р. дн.?

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 в інших випадках збереження середньої зарплати середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Як уже з’ясували, факт повторної мобілізації працівника є підставою, аби з дати початку військової служби заново зберігати за працівником місце роботи (посаду) і виплачувати компенсацію середнього заробітку за бюджетні кошти. Тож для обчислення середнього заробітку доведеться знову брати виплати за останні два календарні місяці роботи.

Зверніть увагу

Під час обчислення середнього заробітку заново мобілізованому працівникові виплати за час попередньої мобілізації не враховують


Під час обчислення середньої зарплати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).


Водночас працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Тому для обчислення середнього заробітку мобілізованому працівникові, який до дати мобілізації мав заробіток лише за сім р. дн., беруть виплати за ці робочі дні.

Мінсоцполітики в листі від 11.08.2014 № 1146/13/84-14 з приводу схожої ситуації роз’яснювало: якщо працівник відпрацював два робочих дні, після чого його було мобілізовано, обчислення середньої зарплати проводиться виходячи із нарахованої зарплати за ці два робочі дні.

Приклад 1. Розрахунок середнього заробітку працівника, якій перед мобілізацією відпрацював менше двох місяців.

Працівник був мобілізований на військову службу і проходив її у період з 01.04.2014 по 01.04.2015. З 02.04.2015 він став до роботи після демобілізації, а потім приніс повістку про те, що його знову мобілізують на військову службу з 09.04.2015. За лютий та березень 2015 року йому було нараховано щомісячний середній заробіток у сумі 2000 грн., а за п’ять відпрацьованих днів у квітні 2015 — зарплату у сумі 476,19 грн.

Як уже з’ясували, виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, не беруться до розрахунку середнього заробітку за останні два календарних місяці. Тому доводиться брати фактично нарахований заробіток за п’ять робочих днів квітня 2015 року.

Середньоденний заробіток становитиме:

476,19 грн ÷ 5 р. дн. = 95,24 грн.

Розмір компенсаційних виплат у межах середнього заробітку у квітні 2015 року:

95,24 грн × 15 р.дн. = 1428,60 грн.

Демобілізований працівник з 23.03.2015 став до роботи (період служби — з 20.03.2014 по 20.03.2015). З 24.03.2015 він бере щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. Як у такому разі обчислювати відпускні?

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Під час обчислення середньої зарплати для оплати щорічної відпустки до фактичного заробітку також включаються, зокрема, виплати за час виконання державних і громадських обов’язків (абз. 4 п. 3 Порядку № 100). Тож до розрахунку оплати часу щорічної основної відпустки демобілізованому працівникові потрапить нарахований середній заробіток та період, протягом якого він зберігався.

Зверніть увагу

Під час обчислення відпускних демобілізованому працівникові середній заробіток за період мобілізації враховується при обчисленні середньої зарплати


Нараховують відпускні шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Приклад 2. Нарахування відпускних демобілізованому працівнику

Працівник перебував на військовій службі у зв’язку з мобілізацією у період з 20.03.2014 по 20.03.2015. З 24.03.2015 демобілізований працівник бере щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. У розрахунковому періоді (березень 2014 – лютий 2015), працівникові нараховано:

  • зарплату за 12 р. дн. березня 2014 року в сумі 1200 грн.;
  • середній заробіток за решту 8 р. дн. березня 2014 року — 780,49 грн;
  • середній заробіток за квітень 2014 – лютий 2015 — 22 438,80 грн.

Середньоденний заробіток для оплати днів щорічної відпустки становить:

(1200 грн. + 780,49 грн. + 22 438,80 грн.) ÷ 355 к. дн. = 68,79 грн.

Сума відпускних становитиме:

68,79 грн. × 24 к.дн. = 1650,96 грн.

Як здійснювати виплату середнього заробітку мобілізованому працівникові, який вирішив продовжувати військову службу, уклавши контракт? Чи можна в такому випадку розраховувати на компенсаційні виплати із бюджету для виплати середнього заробітку такому працівникові?

Справді, частиною 4 статті 119 КЗпП передбачено, що за мобілізованими працівниками, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з демобілізацією, але продовжують військову службу через прийняття на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві більше ніж на один рік. Але, на жаль, тут не йдеться про компенсацію з бюджету середнього заробітку. Схоже, це упущення законотворців. Підтверджує це реєстрація законопроекту № 2079, положення якого передбачають також компенсувати середній заробіток із бюджету й тим, хто на дату демобілізації продовжив військову службу, уклавши контракт, на час такого контракту.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді