Сумнівне задоволення, або Складаємо Звіт про контрольовані операції

Як відомо, 1 січня 2015 року змінилися критерії визнання господарських операцій контрольованими згідно із статтею 39 Податкового кодексу України (ПК).

Ці зміни вніс Закон України від 28.12.2014 № 72-VIII (далі — Закон № 72).

Але згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 72 Звіт про контрольовані операції (далі — Звіт) за 2014 рік подають до 1 травня 2015 року і формують з урахуванням норм статті 39 ПК, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Тож при складанні Звіту за 2014 рік маємо керуватися ще старими правилами, які діяли до 01.01.2015.

Хто має звітувати

Оскільки при складанні Звіту за 2014 застосовуються старі правила, передусім нагадаємо, які операції на той час вважали контрольованими, і відповідно, хто має складати Звіт.

До 1 січня 2015 року контрольованими вважали операції з контрагентами, стосовно яких одночасно виконувалися дві умови: податковий статус контрагента та загальний обсяг операцій з ним (див. Таблицю).

Критерії визнання операцій контрольованими

Розглянемо кожний із цих критеріїв окремо.

податковий статус контрагента

Як правило, потреба додатково визначати податковий статус контрагентів справедливо обурює головбухів. Ще б пак! На додачу до всього навантаження ще й це. Тим паче, що далеко не завжди інформація, потрібна для визначення пов’язаності сторін, доступна кожному головбухові. Але варто зазначити, що на підприємствах, де керівники серйозно ставляться до питань економічної безпеки, для аналізу ризиків, пов’язаних із трансфертним ціноутворенням, призначають фахівців, які займаються саме цими питаннями, а іноді навіть створюють окремі підрозділи.

І все ж таки нагадаємо, що критерії визначення пов’язаності осіб для цілей трансфертного ціноутворення перелічено у підпункті 14.1.159 ПК. Фахівці фіскальної служби небезпідставно вважають, що наведений в ньому перелік не є вичерпним, і конче потрібно враховувати принципову можливість впливу однієї сторони на рішення, що приймають інші особи. Про це йдеться в другому абзаці згаданого підпункту (у редакції, що була чинною до 01.01.2015).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! При визнанні осіб пов’язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. До того ж такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов’язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Тож з часом ми побачимо, в якому напряму розвиватиметься судова практика.

Чимало питань виникає і з приводу того, які з пов’язаних осіб — резидентів належать до контрагентів, операції з якими є контрольованими.

Деякі з цих питань розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій наказом МДЗ від 22.11.2013 № 699 (у редакції наказу МДЗ від 01.07.2014 № 368; далі — Роз’яснення № 368).

Зокрема, у ситуації, коли два держпідприємства належать до сфери управління одного міністерства, податківці вважають, що такі підприємства є пов’язаними (запитання 20 Роз’яснення № 368). Така ж ситуація і з підприємствами комунальної форми власності, які знаходяться у власності однієї територіальної общини, — вони теж є пов’язаними.

Стосовно пов’язаних осіб — резидентів, які сплачують податок на прибуток та/або ПДВ за ставками, що відрізняються від базових, зазначимо таке. До них, разом із суб’єктами спецрежимів з податку на прибуток і ПДВ (сільськогосподарські підприємства, торговці антикваріатом, платники єдиного податку, ФСП, суб’єкти індустрії програмної продукції), фахівці фіскального органу відносять і експортерів, адже нульова ставка ПДВ не є базовою (запитання 40 Роз’яснення № 368;). Тобто під контролем опиняються і внутрішні операції з експортерами.

Що ж стосується непов’язаних нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій, то тут гадати не доведеться. Перелік країн, в яких ставки податку на прибуток (корпоративного податку) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, було затверджено ще розпорядженням КМУ від 25.12.2013 № 1042-р, яке застосовувалося протягом усього 2014 року.

Якщо в країні реєстрації нерезидента встановлено понад одну ставку податку, платник зобов’язаний подати фіскальному органу довідку (чи її нотаріально завірену копію), що підтверджує обрану нерезидентом ставку в державі його реєстрації. Затвердженої форми такої довідки немає, вона може бути видана компетентним органом країни реєстрації довільної форми і легалізована, перекладена згідно із законодавством України.

річний обсяг операцій з контрагентом

До загального обсягу операцій з кожним з контрагентів не включаються суми кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій (запитання 2[5] Роз’яснення № 368). Решта операцій беруть участь у розрахунку 50-мільйонного критерію.

ВРІЗ 1

Отже, якщо з будь-яким із ваших контрагентів загальний річний обсяг операцій за 2014 рік досяг 50 млн. грн. (без урахування ПДВ) — це реальна ознака того, що слід уважно його вивчити. І якщо його податковий статус відповідає одному з приведених в Таблиці — операції з ним є контрольованими. Але не всі, а лише операції купівлі-продажу товарів, робіт, послуг. У такому випадку потрібно скласти Звіт і засобами електронного зв’язку надіслати його до ДФС.

Особливості складання Звіту за 2014 рік

Форма Звіту та порядок його складання затверджені наказом МДЗ від 11.11.2013 № 669 (далі — Порядок № 669), має таку структуру:

• сам Звіт, який разом із відомостями про платника містить загальні відомості про контрольовані операції (перелік контрагентів, операції з якими є контрольованими, і загальний обсяг операцій з ними);
• додатки до Звіту, в яких наводять детальніші відомості про кожного з контрагентів та інформація про усі контрольовані операції з ним;
• інформація до окремих додатків, в якій розкривають інформацію про пов’язаність осіб.

Які операції відображати у Звіті за 2014 рік? Важливо розуміти, що на відміну від визначення 50-мільйонного критерію, який враховує майже всі операції з контрагентом, контрольованими згідно зі статтею 39 ПК у редакції, що була чинною до 01.01.2015, вважалися лише операції купівлі-продажу товарів, робіт, послуг. Саме їх і відображають у додатках до Звіту.

ВРІЗ 2

Порядок складання Звіту вельми деталізовано, тому немає сенсу його переказувати. Замість цього зосередимося на деяких нюансах, які із самого Порядку № 669 не очевидні.

У листі МДЗ «Про заповнення звітності» від 07.03.2014 № 5699/7/99-99-19-03-01-17 уточнюють чотири моменти заповнення додатка до Звіту (заповнення самого Звіту, як правило, не таке складне).

1. При заповненні коду і назви країни, в якій зареєстрована особа (у розділі «Відомості про особу, яка бере участь в контрольованих операціях»), слід керуватися Класифікацією країн світу, затвердженою наказом Держстату України від 30.12.2013 № 426.

Попередня Класифікація країн світу, затверджена наказом Держстату України від 05.09.2012 № 373, із 1 січня 2014 року втратила чинність.

2. У графі 10 «Код сторони угоди» розділу «Відомості про контрольованих операції» додатка до Звіту зазначають код згідно з додатком 5 до Порядку № 669. Без потрібного найменування сторони угоди зазначають код 045 — «Інше найменування сторони».

3. Якщо додаток до Звіту складений на пов’язану фізичну особу (код пов’язаності 510), то в Інформації до такого додатка в графі 10 «Інформація про пов’язаних осіб» шляхом проставляння відмітки «×» позначається відповідне обґрунтування пов’язаності (чоловік, дружина, батько і тощо).

4. Для ефективної обробки великих обсягів інформації, яка може міститися в додатку до Звіту (код документа F/J 0147101), передбачено поле «номер порції» і обмежено максимальну кількість рядків цього додатка до 20 000 записів. Одна порція — не більше 20 000 записів.

ВРІЗ 3

Якщо кількість рядків цього застосування не перевищує 20 000 записів, такий додаток складатиметься з однієї порції і її номер буде, наприклад, № 9/0. До того ж цифра 9 — це порядковий номер запису, зазначений у графі 1 таблиці «Загальні відомості про контрольованих операції». А значення 0 — обов’язкове значення номера порції, яке свідчить, що порція лише одна і записів в додатку не більше 20 000. Якщо кількість рядків перевищує 20 000, формується кілька порцій даних додатка.

У згаданому листі наведено ще і такий приклад: припустимо, треба сформувати додаток на 44 268 рядків. Для цього створюється 3 порції додатка: перша і друга містять по 20 000 записів, третя — 4268 записів. Номери матимуть  такий вигляд: № 9/1, № 9/2, № 9/3. Номер 9 відповідає порядковому номеру додатка до Звіту, зазначеному у графі 1 основної частини Звіту. А обов’язкові значення 1, 2 і 3 через дріб вказують на порядковий номер порції додатка 9.

От такі додаткові роз’яснення надали податківці майже одразу після затвердження самого Порядку № 669.

Можливі санкції

На відміну від статті 39 ПК, норми, які встановлюють відповідальність за неподання Звіту (п. 120.3 ПК), чинні вже у новій редакції.

Тому неподання (несвоєчасне подання) Звіту загрожує підприємству штрафом у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто у 121 800 грн.

Невключення до такого Звіту окремих контрольованих операцій, які були здійснені протягом звітного року, коштуватиме 5% суми таких незадекларованих операцій.

Отже, якщо ви ще не складали Звіту, радимо поспішати. Бо трансфертне ціноутворення — занадто дороге задоволення для того, щоб нехтувати встановленими правилами.

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

До загального обсягу операцій

з кожним з контрагентів не включаються суми кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій

ВРІЗ 2

Важливо

Звіт подається до 1 травня

року, наступного за звітним, в електронній формі

ВРІЗ 3

Зверніть увагу

Максимальну кількість рядків

додатка до Звіту обмежено до 20 000 записів