Податкові наслідки надання послуг за межами України

Стаття-подарунок від журналу «Головбух» 
Підприємство А виконує монтажні роботи для підприємства В за межами України.Ці роботи потребують обладнання,яке підприємство А купує у нерезидента С та без ввезення на територію України поставляє до місця монтажу.Зясуємо наслідки для підприємства А

Операції з купівлі українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів без ввезення цих товарів на територію України вважають імпортом у рамках Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII.

Валютний контроль

Імпортні операції, за умови проведення попередньої оплати, потрапляють під валютний контроль (ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР; далі — Закон № 185). На сьогодні граничний строк поставки товару нерезидентом після отримання попередньої оплати становить 90 календарних днів.

А це означає, що таку операцію з моменту перерахування імпортером (підприємством А) авансу нерезиденту С банк ставить на валютний контроль, який потрібно закрити протягом зазначеного строку.

Для цього імпортер зобов’язаний надати банку підтвердження поставки товару. Однак у цьому випадку поставка товару не підтверджується митною декларацією. Оскільки у Митному кодексі України не передбачено такого митного режиму, як імпорт без ввезення на територію України, на митниці така операція не оформлюється.

У такому разі імпортер має подбати про відповідні підтвердні документи, зокрема зовнішньоекономічний договір, акт передачі товару, інші товарно-супровідні документи.

Крім того, слід врахувати вимоги Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 № 1392 (далі — Порядок № 1392).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1392 імпортну операцію резидента без увезення товару на територію України вважають завершеною за наявності однієї з таких умов:

  • зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
  • подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України.

У разі якщо підприємство-нерезидент В оплачує вартість обладнання, потрібного для проведення монтажу, не у складі вартості проведених підприємством-резидентом А робіт, то це — експорт товарів без вивезення з митної території України.

Ця операція теж є об’єктом валютного контролю, і банк знімає її з контролю з дати перерахування покупцем-нерезидентом В оплати за обладнання, яке перебуває за межами України. Таку вимогу встановлено пунктом 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі — Інструкція № 136).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору.

Стосовно операції з надання послуг нерезиденту у вигляді монтажних робіт зазначимо таке. Згідно зі статтею 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах. До того ж НБУ встановлює граничний строк 90 календарних днів з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт. Перевищення зазначеного строку потребує висновку Мінекономрозвитку. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня підписання акта або іншого документа (п. 2.2 Інструкції № 136).

Податок на додану вартість

Об’єкт оподаткування ПДВ визначають відповідно до вимог статей 185 та 186 Податкового кодексу України (ПК).

придбання обладнання

Податком на додану вартість оподатковують операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Зауважимо, з метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюють поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МК.

ВРІЗ

Як було зазначено, під час імпорту товарів без ввезення товарів на митну територію України не відбувається поміщення товару у будь-який митний режим, визначений МК.

Тому операція з придбання у нерезидента обладнання, яке без ввезення на територію України поставляють до місця монтажу, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підтверджує це і пункт 186.1 ПК, згідно з яким місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання, а також місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення цих товарів продавцем.

продаж обладнання

Так само не є об’єктом оподаткування ПДВ і перепродаж обладнання нерезиденту без ввезення на митну територію України (якщо такий перепродаж відбувся окремо, а не у складі вартості виконання робіт).

виконання робіт

Виконання монтажних робіт за межами митної території України теж не є об’єктом оподаткування ПДВ. Згідно з пунктом 186.4 ПК місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ПК, до яких не віднесені монтажні роботи за межами митної території України.

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами (пп. 134.1.1 ПК). Такий прибуток розраховують шляхом коригування «бухгалтерського» фінансового результату на різниці, передбачені розділом ІІІ ПК.

Тож підприємство оподатковуватиме прибуток, отриманий за межами України, у загальному порядку ― згідно з розділом ІІІ ПК, якщо інше не встановлено відповідним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування.

Водночас якщо підприємство застосовуватиме різниці, то може виникнути потреба відкоригувати фінансовий результат до оподаткування. При провадженні зовнішньоекономічної діяльності такі коригування можуть виникати, зокрема, у випадку здійснення контрольованих операцій з нерезидентами. Тобто такі різниці збільшуватимуть фінансовий результат до оподаткування на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) або на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною (п. 140.5 ПК).

Зауважимо, що для того, аби операція підпадала під норми трансфертного ціноутворення, вона мусить відповідати критеріям, передбаченим статтею 39 ПК. Зокрема, річний «бухгалтерський» дохід підприємства має перевищувати 50 млн. грн., а обсяг операцій з кожним контрагентом має бути більшим ніж 5 млн. грн.

ВРІЗ

Важливо

Під час імпорту товарів без ввезення товарів на митну територію України не відбувається поміщення їх у митний режим


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді