Умовні коди у податковій накладній на нерухомість і програмну продукцію

Об’єкти нерухомості та програмна продукція — такі самі повноцінні предмети договорів купівлі-продажу, міни, дарування тощо, як будь-яке інше майно. Тому їх постачання — під пильним оком ПДВ-контролю

Проналізувавши деякі позиції Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000), затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507, ми дійшли такого висновку.

Умовні коди у податковій накладній на нерухомість і програмну продукцію Порада: У пригоді вам неодмінно стане «Як обрати умовний код для податкової накладної»

Будинок (житловий чи нежитловий) є, по суті, будівлею (житловою чи ні). З огляду на це зазначення замість коду 00101 (житловий будинок) коду 00108 (житлова будівля) не мусить вважатися помилкою. Це дуже важливо, адже якщо у визначенні коду помилиться продавець, він матиме офіційний безштрафний «тайм-аут». Натомість покупець у разі виявлення помилкового коду у податковій накладній залишиться без податкового кредиту з ПДВ. Якщо податківці мають про це іншу думку, було б добре, якби вони поділилися нею з платниками ПДВ.

Житлове vs нежитлове приміщення

У Довіднику умовних кодів трапляються такі поняття, як «нежитлове приміщення» (код 00115), «нежиле приміщення» (код 00113) та «житлове приміщення» (код 00104).

Здавалося б, їх неважко розрізнити: нежитлове приміщення — це приміщення, не придатне до проживання, нежиле приміщення — приміщення, придатне для проживання, але в ньому ніхто не мешкає. Житлове приміщення — і придатне, і призначене для проживання.

Свого часу Мінбуд надав роз’яснення цих понять. Так, він встановив, що під час визначення житлових і нежитлових приміщень потрібно керуватися державними будівельними нормами ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», а також нормативними вимогами державних наглядових органів стосовно забезпечення проектами стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм щодо складових комплексу та їх функціональної належності.

І за додатком Б «Терміни та визначення понять» ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»:

  • житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання;
  • нежитлове приміщення — приміщення в структурі житлового будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

За пунктом 2.50 розділу «Нежитлові поверхи (приміщення)» ДБН В.2.2-15-2005 у першому, другому та цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо згідно з переліком та відповідними вимогами щодо загальної площі та кількості відвідувачів.

Умовні коди у податковій накладній на нерухомість і програмну продукцію Увага: Нежитлове приміщення — приміщення в структурі житлового будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин

Крім того, за Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII нежитлове приміщення — ізольоване приміщення у багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом нерухомого майна. Характеристику нежилого приміщення надає Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III. Це приміщення, яке входить до житлового комплексу, але не належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

Тож з огляду на викладене доходимо висновку, що «нежиле приміщення» та «нежитлове приміщення» мають бути тотожними поняттями. Що знов-таки зумовлює колізію — який код обрати, щоб не «помилитися»?

Постачання програмної продукції

На особливу увагу заслуговує програмна продукція, умовним кодом якої — 00502 — нещодавно поповнився Довідник умовних кодів. Нагадаємо, що за пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПК) тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції.

Читайте продовження статті


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді