Вахтовий метод робіт: облік та оплата часу у дорозі

Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, що грунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива. Роботу вахтовим методом організовують за спеціальним режимом праці, здебільшого з підсумованим обліком робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання (п. 1.1 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.12.1987 № 794/33-82; далі — Основні положення).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не може вважатися роботою за вахтовим методом залучення до виконання робіт осіб, які проживають за місцем їх проведення.

Відповідно до пункту 2.5 Основних положень проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкту, ділянки) і назад оплачується власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець).

Робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду визначаються графіком роботи на вахті. Графіками також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.

Дні перебування у дорозі до місця роботи (і назад) до норми робочого часу не враховуються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку (п. 4.2 Основних положень).

Табелювання часу перебування у дорозі

Форму табеля обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) затверджено наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489. Форма табеля є рекомендованою для застосування. Отже, за потреби підприємство, установа, організація (далі — підприємство) має право змінювати типову форму табеля за умови збереження передбачених нею показників щодо явок та неявок працівників, доповнювати типову форму графами і кодами, потрібними для обліку робочого часу на підприємстві.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Важливо, що додаткові коди, введені до табеля обліку робочого часу, мають відрізнятися від кодів, передбачених типовою формою № П-5. Дні перебування у дорозі можна позначати, наприклад, літерним кодом «ПД».

Оплата часу перебування у дорозі

За дні перебування у дорозі, передбачені графіком роботи, а також за дні затримки працівників у дорозі у зв’язку із метеорологічними умовами чи з вини транспортних організацій працівнику виплачується денна тарифна ставка, оклад із розрахунку за семигодинний робочий день (п. 5.7 Основних положень).

Зважаючи на право працівника на оплату днів перебування у дорозі і відсутність норми права прямої дії, яка врегулювала б таку ситуацію, у випадках, коли працівник зранку виїжджає до місця виконання робіт і цього ж дня стає до роботи, доцільно оплатити години фактичного перебування у дорозі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори й угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин. Ураховуючи наведене, питання оплати часу перебування в дорозі в день, коли працівник приступає до роботи, доцільно врегулювати у колективному договорі або іншому локальному акті з питань оплати праці.

Отже, роботодавець оплачує:

• проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і місця роботи (п. 2.5 Основних положень);
• дні перебування у дорозі (п. 5.7 Основних положень), які не враховуються до норми робочого часу;
• роботу на вахті у порядку, визначеному розділом V Основних положень.

За кожний календарний день перебування в місці проведення робіт у період вахти, а також за фактичні дні перебування у дорозі працівнику виплачується надбавка за вахтовий метод роботи (п. 5.6 Основних положень).