Мінфін наказом від 20.08.2015 № 727 презентував єдиний Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі — Порядок № 727). Цей Порядок № 727 набрав чинності 17.11.2015, замінивши Порядок оформлення результатів проведення митними органами перевірок, затверджений наказом Мінфіну від 21.03.2012 № 377, та Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 № 984.
Причиною затвердження Мінфіном Порядку № 727 цілком логічно є і вимоги Податкового кодексу України (ПК), і Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 375 (далі — Положення № 375), яке саме цей орган уповноважує видати такий нормативний акт. Адже згідно з пунктом 1 Положення № 375 Мінфін «…забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску…». При цьому пункт 4 Положення № 375 зокрема наділяє Мінфін відповідно до покладених на нього завдань функцією розробляти проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.
Тож, оскільки Мінфін мав привести у відповідність до належних йому повноважень Порядок № 727, то й власне зміст цього документа доречно було «відкоригувати». Хоча не можна стверджувати, що Порядок № 727 зазнав кардинальних змін.
Як і раніше, Порядок № 727 застосовуватимуть під час оформлення результатів документальних перевірок платників податків:
- юридичних осіб;
- відокремлених підрозділів юридичних осіб;
- постійних представництв юридичних осіб;
- представництв нерезидентів.
Разом із тим дія Порядку № 727 не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до статті 39 ПК, а також на перевірки фізичних осіб, які мають «свій» Порядок перевірок, затверджений наказом Мінфіну від 14.03.2013 № 395.
Звернімо увагу на деякі цікаві положення Порядку № 727.
Статус акта і довідки та вимоги до їх змісту
Незмінним залишилося те, що перевірку оформлюють складанням акта або ж довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складають акт документальної перевірки, а за відсутності порушень — довідку документальної перевірки.
доказовий статус
Як свого часу ДПАУ, так і Мінфін марно намагається присвоїти собі повноваження у сфері процесуального права і надати акту й довідці певної доказової сили. Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 727 акт документальної перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Своєю чергою, довідка визнається носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства.
ВРІЗ 1
Слід нагадати, що відповідно до статті 94 Кримінального кодексу України (КК) слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Частина 2 статті 84 КК відносить документи до доказів, що їх потім у суді оцінюватимуть судді. Тому те, що Мінфін надає акту і довідці доказової сили жодним чином не впливає на їх статус як доказів. Тобто акт і довідка так і залишаються документами, які суд на власний розсуд може приймати або не приймати як доказ, незалежно від того, що саме написав Мінфін у Порядку № 727.
виклад і зміст
А от що стосується порядку викладення в акті інформації щодо порушень податкового законодавства, слід мати на увазі, що відповідно до пункту 5 Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, необхідно викладати в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно і повною мірою з посиланням на:
- первинні документи;
- регістри податкового і бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності;
- інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів;
- податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Відповідну вимогу містить і пункт 4 Порядку № 727, який урегульовує порядок оформлення описової частини акта. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення має бути:
- чітко викладено зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що їх порушив платник податків; зазначено період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків і господарську операцію, під час здійснення якої вчинене це порушення;
- перелічено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, і докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- наведено перелік відсутніх чи не наданих первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення;
- записано про отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, із зазначенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
- наведено факти надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій, факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку.
Отже, відсутність в акті перелічених вище посилань та інформації може і має істотно вплинути на доказову силу фактів виявлених правопорушень. Тож, мабуть, із тактичної точки зору не варто вимагати від податківців під час перевірки зазначення такого повного переліку даних. Позаяк що менш повним буде цей перелік, то менш доказовим буде й сам акт. А це, зрозуміло, піде на користь захисту, бо в силу презумпції невинуватості всі помилки обвинувачення мають тлумачитися на користь підсудного.
Та й адміністративний процес тут може стати у пригоді. Так, згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час вирішення справи не бере до уваги докази, одержані з порушенням закону. Тож, якщо акт перевірки міститиме факти податкових порушень без відповідних відомостей і посилань, платник податків зможе в адміністративному суді стверджувати і довести, що акт складено з порушенням закону. І тоді порушення податкового законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, вважатимуться такими, що жодним чином не підтверджені доказами.
Важливі аспекти підписання акта перевірки
Коли акт (довідку) документальної перевірки складено і зареєстровано в органі ДФС, його надають платникові податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати, хоча й має право від цього відмовитися.
У разі відмови посадових осіб платника податків від підписання акта (довідки) документальної перевірки посадові особи контролюючого органу складають відповідний акт про відмову від підписання та ставлять відмітку в такому акті (довідці) документальної перевірки. У самому ж акті про відмову від підписання акта (довідки) документальної перевірки ставиться відмітка про ознайомлення (відмову від ознайомлення) платника податків або його законних представників зі змістом акта (довідки) документальної перевірки, а також про ознайомлення з наслідками такої відмови.
Сама по собі відмова від підписання акта нічого не дає платникові податків щодо його податкових обов’язків, проте акцентує увагу на існуванні конфлікту стосовно викладеного в акті. отже, й привертатиме відповідну увагу того, хто цей конфлікт у силу своєї компетенції має усунути (вирішити).
ВРІЗ 2
Не підписаний та не отриманий платником акт перевірки податківці зобов’язані надіслати йому поштою у порядку, визначеному статтею 58 ПК для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках контролюючий орган складе відповідний акт.
Із правової точки зору немає сенсу ухилятися від отримання такого акта у поштовому відділенні. Адже виходячи зі змісту статті 58 ПК, коли пошта не зможе вручити акт перевірки платникові податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову прийняти рекомендований лист, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, акт вважатиметься врученим платникові податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Заперечення до акта — беззастережне право платника
Звичайно, Порядок № 727 наділяє платника податків правом у встановленому порядку подавати контролюючому органу заперечення як щодо вчинених порушень під час перевірки, так і щодо складеного за результатами такої перевірки акта чи довідки.
до складання акта чи довідки
Представники контролюючого органу зобов’язані до підписання акта (довідки) документальної перевірки взяти до уваги пояснення (за їх наявності), надані під час перевірки посадовими особами платника податків або його законними представниками. Крім того, Порядок № 727 передбачає механізм залучення так званих постійних комісій із розгляду спірних питань при відповідних контролюючих органах. Ці комісії залучають до складання акта, а саме у разі виникнення спірних питань і надання заперечень щодо порушень, встановлених під час перевірки.
Отже, суб’єкт, якого перевіряють, може надавати заперечення ще до того, як буде остаточно складено акт. Робити це варто хоча б для того, щоб акт не мав переконливого вигляду в разі, якщо суд розглядатиме його як доказ та оцінюватиме його доказову силу.
після отримання акта чи довідки
Як і раніше, платник податків у разі його незгоди з висновками документальної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, має право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом 5 робочих днів із дня отримання акта (довідки) документальної перевірки.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Під час проведення документальної перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи свої заперечення до викладеного в акті (довідці) платник подає до контролюючого органу, який проводив перевірку.
У разі подання таких заперечень вони стають невід’ємною частиною (додатком) до акта (довідки) документальної перевірки, і надалі акт розглядатимуть усі уповноважені на це органи в сукупності із цими запереченнями. Отже, за наявності наміру оскаржувати результати перевірки варто прискіпливо поставитися до складання заперечень щодо акта, суті порушень, зазначених контролюючим органом, та їх детального спростування.
Дії контролюючого органу під час розгляду заперечень платника
Контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, і надіслати платникові податків відповідь рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Тобто знову ж таки у порядку, визначеному статтею 58 ПК. Не виключено, що такі заперечення на акт перевірки може розглянути і згаданий вище орган — постійна комісія при відповідному контролюючому органі.
ВРІЗ
Якщо платник бажає безпосередньо взяти участь у розгляді заперечень, він має зазначити це у запереченнях під час їх подання контролюючому органу. У такому разі контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час їх розгляду не пізніше наступного робочого дня після отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за 2 робочих дні до дня їх розгляду.
За результатами розгляду заперечень складається ще один документ, який називається висновок і має містити:
- наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти і дані, щодо яких платником податків надано заперечення;
- стислий зміст заперечень;
- обгрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного у запереченнях;
- підсумки щодо обгрунтованості заперечень.
Такий висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та беруться до уваги керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки, під час їх розгляду і прийняття податкового повідомлення-рішення.
Власне висновок платникові податків не вручається. Йому контролюючий орган надсилає обгрунтовану письмову відповідь про результати розгляду заперечень, яку підписує керівник контролюючого органу або його заступник чи особа, яка виконує обов’язки керівника.
На цьому всі процедури здійснення перевірки контролюючим органом завершуються. Акт (довідку) документальної перевірки з іншими матеріалами перевірки після прийняття за ними відповідних рішень і вжиття інших передбачених законодавством заходів передають до структурного підрозділу контролюючого органу, де зберігається справа платника податків. Строк зберігання актів (довідок) та інших матеріалів документальних перевірок у контролюючих органах становить 5 років.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу
Прийняти чи не прийняти акт або довідку як доказ виявлених порушень — виняткова прерогатива суду
ВРІЗ 2
Важливо
Відмова від підписання акта (довідки) чи ознайомлення з ними не звільняє платника від його податкових обов’язків
ВРІЗ 3
Важливо
Строк зберігання актів (довідок) та інших матеріалів документальних перевірок у контролюючих органах становить 5 років
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
