Засновник — директор та кінцевий бенефіціарний власник

Особова картка П-2 БЛАНК

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР) містяться відомості щодо юридичної особи, включаючи інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, зокрема кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа. А саме:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
• країна громадянства;
• серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
• місце проживання;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

У разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у т. ч. кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) — юридична особа, в ЄДР фіксується інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.

Зважаючи на зміст наведеної вимоги Закону № 755, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи є інформацією про одного такого власника (контролера). Цей термін застосовують в однині.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII (далі — Закон № 1702) кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, зокрема, шляхом:

• реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування;
• вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;
• прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Тобто законодавець визначив способи, якими кінцевий бенефіціарний власник (контролер) може здійснювати саме вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи. Здійснювати вирішальний вплив означає вчиняти дії, які впливають на остаточні рішення юридичної особи. А волевиявлення юридичної особи у формі того чи того рішення є наслідком волевиявлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Якщо ж це волевиявлення обмежене волевиявленням іншої особи, то говорити про те, що особа, чиє волевиявлення — обмежене, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), немає сенсу, адже така особа вже не може самостійно приймати рішення. Не спростовує цього, на нашу думку, й абзац третій частини 2 статті 19 Закону № 755, де кінцеві (бенефіціарні) власники (контролери) згадуються у множині («при зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі її засновника, якщо засновник — юридична особа, подаються документи, передбачені частиною першою цієї статті»). Слід зазначити, що існування більше ніж одного бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, по-перше, суперечить визначенню такого бенефіціарного власника відповідно до статті 1 Закону № 1702, а по-друге, суперечить звичайній логіці. Адже якщо прийняття рішення залежить від двох і більше осіб, то кожна з них окремо здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність не зможе.

Отже, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути лише та особа, чий вплив на рішення юридичної особи залежить винятково від неї. Якщо ж на рішення впливають дві фізичні особи, але жодна з них не може самостійно, незалежно від іншої, здійснювати такий вплив, то ці особи не набувають ознак кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

Відповідаючи на наведене запитання, слід зазначити, що кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи може бути лише одна фізична особа. При цьому її посадове становище (номінальний директор) не є тим чинником, який таку можливість усуває.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Кінцевим бенефіціарним власником

(контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юрособі, але є агентом, номінальним утримувачем/власником або тільки посередником щодо такого права