Кінцевий бенефіціарний власник: порядок інформування

Інформація про кінцевих бенефіціарів у ЄДР: штрафи із 1 вересня

Кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?

Кінцевий бенефіціар – це фізособа, яка є справжнім, а не номінальним, власником юрособи, враховуючи ланцюжок проміжних власників. За визначенням кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізособа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юрособи безпосередньо або через інших осіб (див. пп. «30» ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі – Закон про фінмоніторинг). Інформація про кінцевих бенефіціарів зараз міститься у ЄДР і потрапляє вона туди через держреєстраторів. Як правило, кінцевий бенефіціар лише один, хоча Закон про фінмоніторинг в окремих випадках допускає наявність групи бенефіціарів.

У ЄДР уже зараз є розділ з інформацією щодо:

• кінцевих бенефіціарів та структури власності, додаткові відомості та про зміни у таких даних;
• відомостей про фізосіб і юросіб, які можуть здійснювати опосередкований вплив на юрособу.

Така інформація потрапляє до ЄДР через держреєстраторів.

Порядок інформування про кінцевих бенефіціарів

• Хто подає інформацію про КБВ та які дані слід надати
• У які строки повідомляти про кінцевого бенефіціара
• Інформація про кінцевих бенефіціарів у ЄДР: штрафи зростають

Кінцевий бенефіціарний власник: коли треба інформувати

Інформувати про кінцевого бенефіціара, аби така інформація була в ЄДР, потрібно у тому випадку, коли власником юрособи є інша юрособа (або серед власників є хоча б одна юрособа). Таке уточнення дає підпункт «9» частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон № 755). Отже, вимога інформувати про бенефіціарів не стосується тих юросіб, засновниками яких лише фізособи.

Наприклад, ситуація про інформування вирішується так:

• інформувати треба – у підприємства є засновник-юрособа з часткою 40%, що дає їй вирішальний вплив на це підприємство. У засновника-юрособи є кінцевий власник-фізособа – вона є кінцевим бенефіціаром, про якого треба повідомити;
• інформувати не треба – фізособа створила підприємство (ПП чи ТОВ). Така особа є одноосібним власником. Очевидно, що вона кінцевий бенефіціар, але ніяких повідомлень від неї не потрібно, так як це очевидно з реєстраційних даних про засновників підприємства.Кінцевий бенефіціарний власник

Кінцевий бенефіціарний власник: скільки може бути

В ідеальній ситуації кінцевий бенефіціарний власник лише один. Однак їх може бути кілька. Критерії підпункту «30» статті 1 Закону про фінмоніторинг допускають наявність кількох кінцевих бенефіціарів, так як ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є зокрема безпосереднє володіння фізособою часткою ≥ 25% статутного капіталу. Як наслідок, можуть утворюватися ситуації, коли кілька осіб мають таку частку впливу. Наприклад, 2 фізособи у рівних частках володіють материнським підприємством. Тоді обидві особи є кінцевими бенефіціарними власниками по відношенню до всіх дочірніх підприємств такого материнського підприємства.

Приклад 1 (група кінцевих бенефіціарів). Є така ситуація:

• публічне приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «А» (дочірнє підприємство) має у складі своїх власників юрособу – товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Б» з часткою 75%, а решта 25% – належить фізособі 1;
• ТОВ «Б», в свою чергую, володіють дві фізособи 2 і 3 у рівних частках по 50%.

У цьоиу випадку кінцевий бенефіціарний власник ПрАТ «А» – це фізособи 1, 2 і 3. Однак інформувати треба лише про фізосіб 2 і 3, так як фізособу 1 одразу видно у складі власників ПрАТ «А» у ЄДР. Кожна з цих трьох осіб за визначенням має вирішальний вплив на ПрАТ «А», якщо не можна довести зворотного.

Приклад, де єдиний кінцевий бенефіціарний власник, – див. далі про методологію визначення кінцевого бенефіціара.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Відсутній кінцевий бенефіціарний власник: чи можливо

Так, це можливо. Тобто у підприємства може бути відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер), про якого треба інформувати. І про це також треба повідомляти з поясненням чому.

Так, якщо кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юрособи відсутній, то про це вказується у відповідному полі заяви про держреєстрацію при створенні підприємства. Крім того, «у разі відсутності в юрособи кінцевого бенефіціарного власника, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юрособа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юрособи обґрунтованої причини його відсутності» (пп. «9» ч. 2 ст. 9 Закону № 755). Порядок такого обґрунтування законодавством поки що не визначений. Не треба цього робити лише особам, які взагалі не подають інформацію про кінцевих бенефіціарів (вони перераховані у ч. 8 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг, а також далі є таблиця з ними).

Наприклад, юрособою-власником у ТОВ у частці 100% є публічне акціонерне товариство (ПАТ), у якого всі власники-акціонери досить дрібні та не мають суттєвої частки, тобто всі їхні частки у статутному капіталі такого ПАТ менші за 25%. Таку ситуацію треба обґрунтувати, тобто довести, що немає жодного акціонера у такого ПАТ, який може здійснювати вирішальний (суттєвий) вплив (розмір частки < 25% – це не єдиний критерій).

Увага: якщо у юрособи серед засновників є інша юрособа, а не кінцевий бенефіціарний власник, то це треба обґрунтувати.

Кінцевий бенефіціарний власник: навіщо про нього інформувати

Необхідність інформувати про бенефіціарів постала не через примху уряду, а через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF. Така інформація використовується для моніторингу й виявлення «відмивання» грошей, «брудних» грошей та операцій з метою торгівлі наркотиками та зброєю.

Увага: кінцевий бенефіціарний власник – це фізособа, яка є фактичним власником юрособи, прямо чи опосередковано. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника використовується для контролю грошових потоків під час здійснення фінмоніторингу.

«Клуб білого бізнесу» — які переваги надає сумлінним платникам

▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НОВАЦІЙ

Що означає інформувати про кінцевих бенефіціарних власників

Інформувати про кінцевого бенефіціарного власника означає:

• повідомляти держреєстратора про кінцевого бенефіціара при реєстрації юрособи;
• актуалізувати інформацію у ЄДР у разі зміни такого бенефіціара. Термін такого повідомлення – 30 робочих днів з дня виникнення таких змін (абз. 1 ч. 3 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг);
• надати відомості про кінцевого бенефіціарного власника на вимогу іншої юрособи з метою актуалізації нею своїх даних у ЄДР. Термін такого повідомлення – 5 робочих днів з дня виникнення змін (див. абз. 2 ч. 1 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг);
• самостійно повідомити юросіб про зміну їхнього кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юрособи. Вочевидь інформувати треба тих юросіб, засновником яких є юрособа, у якої змінилися дані (або тих юросіб, на яких здійснюється вирішальний вплив на їхню діяльність). Термін такого повідомлення – теж 5 робочих днів з дня виникнення зміни (див. абз. 2 ч. 1 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг).

Також, окрім даних про кінцевого бенефіціарного власника, ще треба подавати інформацію про структуру власності. Для підготовки такої інформації треба користуватися Положенням про форму та зміст структури власності, що затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 № 163.

Хто може виявити невідповідність в інформації про кінцевого бенефіціарного власника

Виявити невідповідність даних у ЄДР щодо кінцевих бенефіціарів можуть суб’єкти первинного фінмоніторингу (хто це – див. ч. 2 ст. 6 Закону про фінмоніторинг, а також читайте Фінансовий моніторинг). Про такий їхній обов’язок згадує пп. «8¹» ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг. Однак виявити невідповідність також можуть:

• органи державної влади, зокрема державні суб’єкти фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг, НБУ, НКЦПФР та інші);
• правоохоронні органи, наприклад при здійсненні слідчих дій;
• інші особи (якщо інформація стосується такої особи).

Про наслідки виявлення невідповідності даних щодо кінцевих бенефіціарів – читайте далі. При неподанні інформації про бенефіціарів або відсутності її актуалізації застосовуються чималі штрафи як порушення законодавства про фінансовий моніторинг.

Як бути тим, хто не подавав інформацію про кінцевого бенефіціарного власника

Вимога подавати інформацію через держреєстратора до ЄДР про кінцевого бенефіціара та структуру власності з’явилася з набуттям чинності Закону про фінмоніторинг, що трапилося 28 квітня 2020 року.

Так як більшість юросіб реєструвалися ще в часи, коли такої вимоги ще не було, то спеціально для них здійснено послаблення й вони можуть подати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів та структуру власності не раніше 90 днів з дня припинення воєнного стану (див. п. 4 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону про фінмоніторинг). Разом із тим, цією ж нормою передбачено, такі особи подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом 6 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

Увага! Таких осіб з 01.09.2024 року не можуть оштрафувати, адже діє спеціальна норма на період воєнного стану. Проте подати таку інформацію потрібно.

Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника затверджена постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 № 1011 та є чинною з 03.10.2023 року (далі – Методологія № 1011).

Зверніть увагу, що у разі виявлення юридичною особою після набрання чинності Методологією № 1011, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи така особа протягом 6 місяців з дня набрання чинності такими нормативно-правовими актами повторно подає виправлені відомості в порядку, передбаченому Законом № 755.

Увага: ті, хто реєстрував підприємство за старими правилами й не повідомляли про кінцевих бенефіціарів, мають повідомити про них держреєстратора. 

ОНЛАЙН-ПОМІЧНИК ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник

ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНСТРУКЦІЄЮ

Хто не подає інформацію про кінцевого бенефіціарного власника

Особи, яких звільнено від подачі інформації держреєстратору про кінцевого бенефіціара, перераховані у частині 8 статті 5¹ Закону про фінмоніторинг. Перелік таких осіб наведений у таблиці нижче.

Також не треба подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів, якщо:

• власником юрособи одразу є фізособа або лише фізособи, тобто немає серед власників юросіб. Це випливає з визначення кінцевого бенефіціара (див. на початку консультації);
• про кінцевих бенефіціарних власників вже повідомляли раніше й інформація про нього не змінювалася.

Кінцевий бенефіціарний власник: які дані треба надавати

Перелік потрібних даних про бенефіціара міститься в підпункті «9» частини 2 статті 9 Закону № 755. Цей перелік розкрито в таблиці нижче.

Основним документом про кінцевого бенефіціара є копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство особи. Це може бути паспорт, закордонний паспорт.

Чи треба нотаріально посвідчувати документ про особу кінцевого бенефіціара

Мова йде про копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юрособи. Такий документ посвідчувати нотаріально не обов’язково – достатньо як альтернативний варіант використати кваліфікований електронний підпис керівника юрособи (див. пп. «19» ч. 1 ст. 17 Закону № 755). Це особливо актуально, якщо бенефіціаром є особа з рф чи білорусі.

«Чорний» список: черговий експеримент від ДПС

Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА ⏩

Як визначити кінцевого бенефіціарного власника

Такий спосіб детально описує Методологія № 1011. Особливо зверніть увагу на пункт 5, за яким визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності містить такі етапи:

1) дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень чи здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння;

3) дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю / володіння), у випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи - правового утворення, подібного до трасту. Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

4) здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час дій, визначених підпунктами 1-3 цього пункту;

5) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Кількість осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив (контроль), не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу. Якщо в результаті дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи встановлено більше однієї особи, кожна така особа вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

Перевірка інформації про кінцевих бенефіціарів

Порядок повідомлення про невідповідність даних про кінцевих бенефіціарів у ЄДР

Суб’єкт первинного фінмоніторингу зобов’язаний повідомити про це Мін’юст як держателя ЄДР впродовж 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей (пп. «8¹» ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг).

Аби суб’єкти первинного фінмоніторингу могли виконати згадану вимогу щодо повідомлення, Мінʼюст і Держфінмоніторинг затвердили документ, яким встановлений порядок передачі Держателем ЄДР інформації про суб’єкт первинного фінмоніторингу. Таким документом став наказу Мінфіну та Мінʼюсту від 10.07.2023 № 2513/5/378, яким затвердили відповідний Порядок передачі інформації (далі – Порядок № 2513), що набирає чинності з 1 вересня 2024 року, в силу наказу Мінюсту «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5» від 29.11.2023 № 4101/5 та спільних наказів Мін`юсту та Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 10 липня 2023 року № 2513/5/378» від 27.11.2023 № 4061/5/65 та «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 10 липня 2023 року № 2513/5/378» від 22.03.2024 № 834/5/142 (набрав чинності 28.03.2024).

За Порядком № 2513 Мінʼюст після отримання від суб’єкта первинного фінмоніторингу повідомлення про виявлення розбіжностей повинен не пізніше 10-го робочого дня місяця, який наступний за місяцем отримання такого повідомлення, передати інформацію з нього до Держфінмоніторингу. Передача здійснюється надсиланням листа через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Такий лист має містити:

• додані заархівовані файли-повідомлення. Файли мають бути захищені шляхом шифрування з використанням сертифікату отримувача, який надається Держфімоніторингом. Через шифрування унеможливлюється доступ сторонніх осіб до таких інформаційних матеріалів;
• кількість повідомлень, які надіслали суб’єкти первинного фінмоніторингу до Мінʼюсту впродовж попереднього місяця, але без ідентифікації таких інформаторів.

Однак Порядок № 2513 не містить форми згаданого повідомлення, його містить наказ Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5 (набрав чинності 01.09.2024).

Наслідки виявлення невідповідності у даних про кінцевих бенефіціарів у ЄДР

Після отримання Мін’юстом повідомлення про невідповідність даних наслідки такі:

• з’являється відмітка про можливу недостовірність інформації про бенефіціара у ЄДР та/або структуру власності;
• держреєстратор має надіслати письмове звернення до юрособи з описом можливої недостовірної інформації та вимогою надати письмового пояснення та підтвердити зазначені відомості. Таке звернення надсилається рекомендованим листом (або з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) за місцезнаходженням юрособи, яке зазначалося нею у ЄДР;
• юрособі треба надати відповідь впродовж 10 робочих днів з дня отримання вимоги;
• держреєстратор має перевірити отримані від юрособи пояснення – 10 робочих днів;
• якщо пояснення приймаються, то відмітка про недостовірність у ЄДР скасовується – 5 робочих днів. Якщо ж інформація розглядається як недостовірна або взагалі не надана, то здійснюється виключення інформації про бенефіціара з ЄДР впродовж 30 робочих днів.

Також передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Чи подавати КНП інформацію про кінцевого бенефіціара

Яка відповідальність за порушення порядку інформування про кінцевих бенефіціарів

Штраф за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціара становить від 17 до 340 тис. грн (ч. 4 ст. 35 Закону № 755).

Оштрафувати можуть за:

• внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціара юрособи або про його відсутність;
• неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юрособи держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціара або про його відсутність;
• ненадання юрособами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про кінцевого бенефіціара та структуру власності юрособи.

Такий штраф накладається вже не на посадових осіб, а на саму юрособу, яка порушила порядок подання інформації про бенефіціарів. Такий самий штраф встановлюється на юросіб, які не надали інформацію на запит іншої юрособи. Накладати такі штрафи має право Мін’юст на підставі Наказу № 3258.

Крім зазначеного, ще існує адмінштраф на особу, яка уповноважена діяти від імені юрособи, – це штраф від 17 до 51 тис. грн (ст. 166¹¹ КпАП). Несплата даного штрафу під час воєнного стану насьогодні вже скасована (постанова Кабміну від 09.05.2023 № 469).

Накладати штрафи за недостовірні дані про бенефіціарів Мінʼюст вже може з 1 вересня 2024 року. 

Увага! Законодавець все ще не вніс зміни до Закону № 2115, підпункт 1 пункт 1 якого вказує, що фізичні особи, ФОП, юрособи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи. Якщо вже не подали інформацію про бенефіціарів вчасно, через поважні причини, то можна спробувати використати цю норму.

Крім того, у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до зазначених осіб не застосовуватимуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів (пп. 2 п. Закону № 2115).