Компенсація середнього заробітку строковиків: особливості застосування

На початку року частину другу статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232­ХІІ було викладено у новій редакції, що гарантує працівникам, призваним на строкову військову службу в особливий період (далі — строковики) збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на підприємствах, із яких їх призвали, але не більше одного року. Ця норма діє починаючи з 8 лютого 2015 року. Згодом законотворці уточнили, що такі гарантії строковикам встановлено на особливий період (це положення діє з 11 червня 2015 року).

Від цієї самої дати набрали чинності й зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, згідно з якими гарантії щодо збереження строковикам місця роботи, посади й компенсації підприємству з бюджету середнього заробітку поширюються на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Однак ця норма досі залишалася нереалізованою, оскільки попередня редакція Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 № 105 (далі — Порядок № 105), не передбачала такої можливості.

Норма щодо компенсації підприємствам із бюджету середнього заробітку строковиків запрацювала із 12 листопада 2015 року. Отже, розглянемо, як отримати компенсацію за минулі періоди і чи потрібно оподатковувати цю виплату, а також — чи нараховувати й утримувати з неї ЄСВ.

Компенсація середнього заробітку за минулі періоди

Згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики, викладеними в листі від 12.11.2015 № 17211/0/14­15/13 (далі — Лист № 17211), підприємства:

• повинні на загальних підставах зберігати середній заробіток строковикам за період із 8 лютого по 10 червня 2015 року;
• мають право отримати компенсацію середнього заробітку за рахунок коштів держбюджету за період починаючи з 11 червня 2015 року.

Отже, компенсацію середнього заробітку строковиків із бюджету надаватимуть за період із 11 червня 2015 року і до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (якщо вона сталася раніше). Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України після стабілізації обстановки на Сході України (лист Міноборони від 01.10.2015 № 322/2/8417).

Надання звітів для отримання компенсації

Аби отримати компенсацію середнього заробітку, виплаченого строковикам за період починаючи з 11 червня 2015 року, підприємства мають надати до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення (далі — органи соцзахисту) Звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 105 (далі — Звіт).

За кожен місяць потрібно надати окремий Звіт, оскільки форма містить інформацію про компенсацію середнього заробітку (нараховану зарплату) у відповідному місяці; можливості зазначити інші місяці не передбачено.

Однак деякі територіальні органи соцзахисту дозволяють надавати відомості за всі місяці у Звіті за листопад 2015 року, для цього рекомендують для кожного місяця відводити окремий рядок із зазначенням місяця, за який нараховано середній заробіток. Тому перш ніж подавати Звіт, цей момент варто уточнити в територіальних органах соцзахисту.

До Звіту включають суми нарахованої середньої зарплати, й, відповідно, з бюджету мають компенсувати повну суму (без вирахування утриманих сум ПДФО, ЄСВ і військового збору).

Із Листа № 17211 можна дійти висновку, що для повного використання бюджетних коштів, передбачених за бюджетною програмою 2501350 на 2015 рік, мають бути своєчасно (у найкоротші терміни) подані Звіти, до яких потрібно включити нарахований строковикам середній заробіток за період з 11 червня 2015 року й, можливо, навіть до кінця року. Територіальні органи соцзахисту на своїх сайтах також підкреслюють необхідність подання Звітів до 4­5 грудня поточного року.

Оподаткування середнього заробітку строковиків

Як відомо, під час нарахування середнього заробітку строковикам роботодавці утримували ПДФО, ЄСВ і військовий збір. Чи будуть ці виплати звільнені від оподаткування та нарахування (утримання) ЄСВ після отримання підприємством компенсації з бюджету?

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464­VI єдиний внесок не нараховується на виплати і не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробiтку працiвникiв, призваних на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод (далі — мобілізовані працівники). Оскільки у цій нормі не згадується про строковиків, середній заробіток строковиків не звільняється від нарахування ЄСВ.

Підпункт «и» підпункту 165.1.1 Податкового кодексу України теж передбачає лише звільнення від оподаткування компенсацiйних виплат із бюджету в межах середнього заробiтку мобілізованих працівників, а для строковиків — ні.

ДФС і раніше в листі від 07.09.2015 № 19141/6/99­99­17­03­03­15 наполягала на тому, що середній заробіток, нарахований строковикам, є об’єктом оподаткування ПДФО, військовим збором і базою нарахування й утримання ЄСВ.

Отже, в разі отримання компенсації з бюджету середнього заробітку строковиків не потрібно здійснювати перерахунок ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Розрахунок та облік компенсації середнього заробітку

Залежно від того, яку суму середнього заробітку органи соцзахисту вимагатимуть зазначати у Звіті (нараховану чи виплачену «на руки»), можуть бути два варіанти його заповнення, тож розглянемо на прикладі обидва. Як підприємство має заповнювати Звіт для отримання компенсації, розглянемо на Прикладі.

ПРИКЛАД Нарахування, облік та оподаткування середнього заробітку строковика

Працівника призвано на строкову військову службу 02.06.2015; починаючи з червня йому нараховували середній заробіток (із розрахунку середньоденної зарплати 200,00 грн.), з якого утримували ПДФО, військовий збір, а також нараховували й утримували ЄСВ.

Суми нарахованого середнього заробітку за червень — листопад 2015 року та утриманих із нього ПДФО, військового збору та нарахованого й утриманого ЄСВ наведемо у Таблиці.

Отже, за умовами нашого прикладу до Звіту відповідного місяця чи до окремих рядків Звіту за листопад 2015 року включають нараховані суми середнього заробітку з графи 3 Таблиці (окрім червня), а якщо підрозділ соцзахисту вимагатиме зазначити «чисту» суму середнього заробітку, то дані з графи 8 цієї Таблиці.

За червень 2015 року до Звіту включають середній заробіток за робочі дні, що припадають на період із 11 по 30 червня: 200,00 грн. × 13 р. дн. = 2600,00 грн.

Із цієї суми утримано:

ЄСВ: 2600,00 грн. × 3,6% = 93,60 грн.;

ПДФО: (2600,00 грн. – 93,60 грн.) × 15% = 375,96 грн.;

військовий збір: 2600,00 грн. × 1,5% = 39,00 грн.

Усього утримань: 93,60 грн. + 375,96 грн. + 39,00 грн. = 508,56 грн.

Отримання компенсації у грудні 2015 року (за червень та інші місяці) відображають проведенням: Д-т 311 — К-т 377.

Далі розглянемо, як діяти підприємству, коли воно отримає компенсацію.

Відповідно до пункту 19 П(С)БО 15 «Доходи» цільове фінансування для компенсації витрат визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу, тому після отримання компенсації з бюджету слід визнати: дебіторську заборгованість у сумі компенсації: Д­т 377 — К­т 482; дохід у сумі компенсації: Д­т 482 — К­т 718.

Наприклад, якщо підприємству компенсують нарахований середній заробіток строковика за червень 2015 року у повній сумі — 2600 грн. (а не виплаченій на руки — 2091,44 грн.), то не зрозуміло, як бути з раніше утриманими сумами ПДФО, військового збору та ЄСВ. Адже повертати суму утримань (508,56 грн.) працівникові (як компенсацію утриманих податків і зборів), немає законодавчих підстав, оскільки середній заробіток строковиків є об’єктом оподаткування й нарахування ЄСВ.

Тож виходить, що ця сума (508,56 грн.) залишиться на рахунку підприємства, її можна буде повернути строковику, лише якщо до законодавства внесуть відповідні зміни і звільнять середній заробіток строковика від оподаткування й нарахування ЄСВ. Тому варто дочекатися роз’яснень від Мінсоцполітики із цього питання.