Доволі символічно, що Закон України «Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 12.11.2015 № 801-VIII набрав чинності з 06.12.2015 — Дня Збройних Сил України. Адже таким законом гарантії щодо збереження місця роботи, посади і компенсації із середнього заробітку поширено на мобілізованих працівників, які працюють у:
- приватних підприємців;
- фермерських господарствах;
- сільськогосподарських виробничих кооперативах.
Соціальні гарантії також збережено за працівниками зазначених суб’єктів господарювання, які:
- призвані на строкову військову службу;
- прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;
- підлягають демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
Тож законотворці вирішили розв’язати проблему збереження місця роботи та компенсації середнього заробітку перелічених категорій громадян. Адже, як наголошувало Мінсоцполітики у листах від 16.06.2015 № 325/13/155-15 та від 19.08.2015 № 1067/13/84-15, соціальні гарантії, встановлені статтею 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП), на таких громадян не поширювалися.
На практиці це призводило не лише до неможливості отримати зазначеними суб’єктам господарювання компенсації середнього заробітку, а й подекуди ставало приводом для звільнення мобілізованих працівників.
Збереження місця роботи
Мінсоцполітики у згаданих листах акцентувало увагу на тому, що працівники приватних підприємців залишилися поза дією частини третьої статті 119 КЗпП. Проте суди дотримуються іншої думки. Вони поновлюють звільнених через мобілізацію працівників приватних підприємців. Зокрема, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2015 у справі № 308/4721/15-ц було поновлено на посаді працівника приватного підприємця, мобілізованого у 2014 році. Зауважимо, що таке рішення в частині поновлення працівника на посаді підтримав і апеляційний суд Закарпатської області (рішення від 31.07.2015).
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.09.2015 у справі № 732/995/15-ц також поновлено на посаді звільненого працівника приватного підприємця.
Тож слуги Феміди не взяли до уваги, що з-під дії статті 119 КЗпП виключено мобілізованих працівників приватних підприємців. Зазначимо, що такий підхід поширюється і на мобілізованих працівників фермерських господарств та сільськогосподарських виробничих кооперативів.
ВРІЗ 1
Отже, завдяки новим змінам до КЗпП проблему щодо збереження місця роботи та займаної посади мобілізованих працівників, які працюють у суб’єктів господарювання, раніше «обділених» статтею 119 КЗпП, розв’язано. І тепер захисникам Вітчизни не доведеться бігати по судах, доводячи свою правоту.
Отримання компенсації
Проте залишилося нерозв’язаним інше питання. А саме — питання компенсації суб’єктові господарювання витрат у межах середнього заробітку працівників, на яких поширили соціальні гарантії згідно зі статтею 119 КЗпП.
Хоча зміни і внесено до КЗпП, проте Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 № 105 (далі — Порядок № 105), залишився без змін. Тому підприємцям можуть відмовляти у виплаті відповідної компенсації. Те саме стосується і фермерських господарств та сільськогосподарських виробничих кооперативів.
ВРІЗ 2
Знову ж таки звертаємо увагу на позицію судів. Так, у рішенні Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 у справі № 739/716/15-а судді зазначили, що оскільки положення статті 119 КЗпП не містять жодних застережень щодо непоширення цих гарантій на працівників, які працюють у фізичних осіб — підприємців за трудовими договорами, то на мобілізованого працівника, який працював у фізичної особи — підприємця, поширювалися гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП.
До того ж вони вказують на те, що Порядок № 105 є лише підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП, яка, в свою чергу, встановлює соціальні гарантії. Тому суд постановив включити виплачений працівникові середній заробіток до зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації.
Тож радимо приватним підприємцям і бухгалтерам фермерських господарств та сільськогосподарських виробничих кооперативів своєчасно подавати Звіт про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, форму якого затверджено постановою КМУ від 04.03.2015 № 105. Нагадаємо, що його подають органові соціального захисту населення щомісяця до 15-го числа (п. 4 Порядку № 105).
Оподаткування середнього заробітку
Ще однією проблемою залишається оподаткування середнього заробітку працівників, на яких поширили соціальні гарантії згідно зі статтею 119 КЗпП.
Загальновідомою у бухгалтерських колах є така позиція податківців: якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету і, відповідно, не отримує компенсації, то така виплата є об’єктом оподаткування ПДФО, військовим збором і базою нарахування та утримання єдиного соціального внеску (див., зокрема, лист ДФС від 19.10.2015 № 22011/6/99-99-17-03-03-15).
Оскільки Порядком № 105 чітко не передбачено компенсації приватним підприємцям, фермерським господарствам та сільськогосподарським виробничим кооперативам у межах середнього заробітку мобілізованих працівників, тому обережні платники податків мають оподатковувати зазначені виплати ПДФО, військовим збором та ЄСВ. А коли отримають компенсацію з бюджету — проведуть перерахунок.
ВРІЗ 3
Сміливці ж можуть подавати звіти на виплату компенсації та не оподатковувати зазначені виплати.
Зауважимо, що середній заробіток працівників, призваних на строкову військову службу, прийнятих на військову службу за контрактом та тих, які підлягають демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ на загальних підставах. Адже звільнення від оподаткування не передбачено нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Отже, починаючи із 06.12.2015 на мобілізованих працівників приватних підприємців, фермерських господарств та сільськогосподарських виробничих кооперативів поширили соціальні гарантії, передбачені частинами третьою та четвертою статті 119 КЗпП. Тому бухгалтери мають нараховувати та виплачувати таким працівникам середній заробіток. Причому, оскільки на сьогодні існують формальні підстави не виплачувати бюджетну компенсацію, більш обережним платникам податків доцільно оподатковувати такий середній заробіток.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу!
На думку суду, норми статті 119 КЗпП поширюються і на мобілізованих працівників, які працюють у приватних підприємців
ВРІЗ 2
Зверніть увагу!
Зміни щодо виплати компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників у Порядок № 105 не внесені, тому існують формальні причини для відмови у виплатах компенсації
ВРІЗ 3
Зверніть увагу!
Середній заробіток, що виплачується роботодавцем мобілізованому працівнику, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ
Див. статтю С. Наумова «Середній заробіток компенсується — як бути з ЄСВ, ПДФО та військовим збором» у тижневику «Головбух» № 43/2015, с. 24. Аналогічна робоча ситуація розміщена у експертно-правовій системі «Експертус Податки».
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
