Багато українських суб’єктів господарювання вже давно прибутково займаються ЗЕД. Інші резиденти тільки-но починають співпрацю з іноземними контрагентами. Але всіх їх об’єднує необхідність знати й безумовного дотримувати правила валютного законодавства. Це — запорука уникнення штрафів за порушення строків розрахунків. А наскільки різноманітними та цікавими бувають зовнішньоекономічні операції —упевніться самі
Ситуація: якою датою знімають із валютного контролю в разі зарахування зустрічних вимог
Українське підприємство відвантажило нерезидентові товари за експортним ЗЕД-контрактом № 1. Водночас за імпортним ЗЕД-контрактом № 2 підприємство має оплатити нерезидентові отримані від нього послуги. Щоб не «ганяти» гроші туди-сюди, підприємство та нерезидент уклали додаткову угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на вартість відвантажених товарів за ЗЕД-контрактом № 1 та заборгованості за ЗЕД-контрактом № 2. Зарахування провели, дотримавшись строку 120 календарних днів. Але документи банку надали за п’ять днів після спливу законодавчо встановленого строку розрахунків. Проте банк зарахував ці вимоги лише на 125-й день із дати відвантаження товарів. Під час перевірки податківці нарахували пеню за п’ять днів, тобто взяли до уваги дату проведення банком взаємозаліку. Наскільки правомірні такі дії? Контроль дотримання строків розрахунків за експортно-імпортними операціями регулює Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі — Інструкція № 136).
Зокрема, банк бере на контроль відвантаження товару за ЗЕД-контрактом № 1 на користь нерезидента. Тож він зніме з контролю таку операцію резидента за умови надходження валютної виручки або за наявності належно оформлених документів про припинення зобов’язань за ЗЕД-контрактами № 1 та № 2 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 1.11 Інструкції № 136). Адже вимоги сторін згаданих ЗЕД-контрактів є однорідними (грошовими).
Сторони зарахували вимоги за обома ЗЕД-контрактами своєчасно. А банк після спливу 120 календарних днів мусив повідомити податківців, що за ЗЕД-контрактом № 1 оплату отримано не було (п. 5.9 Інструкції № 136).
Дійсно, підприємство та нерезидент своєчасно зарахували однорідні зустрічні вимоги, «закривши» взаємні заборгованості. Але в цьому випадку банк знімає імпортну операцію з контролю лише на підставі отриманих документів про припинення зобов’язань за нею шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Після цього у довільній формі знову повідомляє податковий орган — на цей раз про факт зняття з валютного контролю операції резидента (п. 5.8 Інструкції № 136).
Інструкція № 136 не вважає дату зарахування підприємством і нерезидентом зустрічних вимог датою зняття операції з валютного контролю. Ба більше, пункт 5.9 Інструкції № 136 можна трактувати так: контроль закінчується лише тоді, коли банку надано всі підтвердні документи щодо проведення операції із зарахування зустрічних однорідних вимог. Тож податковий орган має право нарахувати пеню за період із 121-го календарного дня з дати відвантаження товарів за контрактом № 1 до дати подання уповноваженому банку документів про зарахування. Точніше, до дати визнання банком факту зарахування зустрічних однорідних вимог.
Дивіться більше актуальних ситуацій:Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
