Отже, це сталося – було прийнято Постанову від 26.04.2017 р. № 341, якою було затверджено нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Урядовці тішаться тим, що тепер новий Порядок відповідає «новаціям», запровадженим Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2017 р. № 1797 (далі – Закон № 1797).
Як відомо, Закон № 1797 вніс низку змін до порядку адміністрування ПДВ. Ним було введено в дію механізм зупинення реєстрації «ризикових» податкових накладних в ЄРПН, розширено функції «Електронного кабінету платника податків», встановлено визначення поняття «Єдиний реєстр податкових накладних» і запроваджено ще багато «новацій».
Матеріали за темоюТак, уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу України стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податкових накладних та розрахунках коригування до ЄРПН. Однак не будемо зупинятися на Законі № 1797, а краще поглянемо, що ж підготували урядовці у новому Порядку ведення ЄРПН.
Новий порядок ведення ЄРПН – вирішення проблем чи новий головний біль?
Порядок передбачає, що операційний день, протягом якого здійснюється прийняття від платників податку податкових накладних чи розрахунків коригування та їх реєстрація чи зупинення реєстрації триває як і раніше, з 00:00 до 23:00.
До реєстру вносяться відомості щодо ПН/РК що були прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації. Також, вносяться відомості і щодо ПН/РК реєстрацію яких було зупинено, а також щодо яких, за рішенням комісії було прийнято рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації.
Розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені до 01.02.2015 р. та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, підлягають реєстрації такої ПН. Для реєстрації постачальник чи продавець товарів або послуг повинні протягом операційного для зареєструвати ПН. Податкова накладна реєструється незалежно від дати її складення, але з урахуванням строків давності, що визначені у статті 102 ПК.
Перевірки ПН та РК
Новий Порядок передбачає, що після надходження ПН/РК до ДФС, їх розшифрування буде здійснюватися в автоматичному режимі, після чого проводитимуться перевірки:
- Відповідності ПН/РК затвердженому формату;
- Чинності електронного цифрового підпису, порядку накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК;
- Реєстрації особи, яка здійснила реєстрацію ПН/РК платником податку на момент складення та реєстрації відповідних ПН/РК;
- Дотримання вимог, що встановлені пунктом 192.1 ПК та пунктом 201.10 ПК;
- Наявності помилок допущених під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 ПК;
- Наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 ПК, для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 р.
- Наявності в Реєстрі відомостей що містяться у ПН яка коригується;
- Факту реєстрації чи зупинення реєстрації чи відмови у реєстрації ПН чи РК з такими ж реквізитами;
- Відповідності ПН чи РК критеріям оцінки ступенів ризиків, що достатні для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 ПК;
- Дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Результати перевірки
Після проведення автоматичної перевірки, для платника податків буде сформовано квитанцію щодо прийняття або зупинення реєстрації ПН чи РК.
Квитанція надсилається в електронній формі платнику податків, протягом одного операційного дня та є підтвердженням прийняття чи зупинення реєстрації ПН чи РК. Один примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначається час та дата її формування, реквізити податкової накладної чи розрахунку коригування та результати перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок виявлено порушення, платнику податків надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини неприйняття.
Якщо платник податків надіслав для реєстрації декілька примірників однієї ПН/РК, то зареєстрованим примірником буде вважатись ПН/РК, відомості щодо якого було внесено до Реєстру, а платникові податків надіслана відповідна квитанція.
Якщо ПН/РК визнано ризиковою
Якщо надіслана ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, що достатні для зупинення реєстрації такої ПН/РК, буде сформовано відповідну квитанцію щодо зупинення реєстрації ПН/РК в якій буде зазначено відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 ПК. Така квитанція надходить і постачальнику чи продавцю товару чи послуг, а також покупцеві, що є платником податків.
Реєстрація ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено
Якщо реєстрацію ПН/РК зупинили, не варто впадати у відчай. Такі податкові накладні та розрахунки коригування будуть зареєстровані, якщо:
- Комісія прийме рішення про реєстрацію таких ПН/РК;
- Реєстрацію таких ПН/РК буде проведено за рішенням суду, якщо до ДФС буде направлене відповідне рішення. Тобто, відмову у реєстрації можна оскаржити у судовому порядку.
Якщо до ДФС надійде відповідне рішення суду щодо реєстрації чи відмови у реєстрації ПН/РК, що набрало чинності, такі ПН/РК буде зареєстровано чи не зареєстровано датою, зазначеній в рішенні суду, або датою набрання законної сили рішення суду.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
