При виході з ладу основного РРО, його сервісному обслуговуванні або за відсутності електроенергії можна використовувати резервний РРО (у т. ч. з автономними елементами живлення). Як це правильно зробити?
Матеріали за темоюВтрата первинних документів через руйнування офісу
Використання резервного РРО
У випадках, коли основний РРО перебуває на техогляді, сервісному обслуговуванні, на ремонті або коли в електромережі зникає струм, власник цього РРО може використовувати резервний пристрій, який може бути оснащений автономними елементами живлення і працювати в умовах відсутності електроенергії. Така можливість передбачена статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), але не більше 7-ми робочих днів.
Насамперед у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, власник РРО має письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування. Крім цього, протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження необхідно письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому відповідний суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Якщо основний РРО вийшов з ладу, то центр сервісного обслуговування зобов’язаний відновити його роботу протягом 7-ми робочих днів згідно з пунктом 2 статті 14 Закону № 265. У цей час можна використовувати резервний РРО.
На резервний РРО має бути зареєстрована окрема книга обліку розрахункових операцій (КОРО) згідно з пунктом 3 глави 1 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
Перед початком використання резервного РРО потрібно зробити кілька підготовчих дій. З контрольної стрічки основного РРО треба взяти інформацію про суми розрахунків за період роботи з початку зміни і до того моменту, як сталося знеструмлення електромережі або вихід з ладу основного РРО. Ця інформація проводиться через резервний РРО, а після цього на ньому друкується Z-звіт. Таким чином до фіскальної пам’яті резервного РРО заноситься сума розрахунків за частину зміни, яку встиг відпрацювати основний РРО. Якщо на місці розрахунків наявна готівка, то на її суму робиться операція «службове внесення» до резервного РРО. З цього моменту резервний РРО готовий до роботи. Всі ці дії передбачені пунктом 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547).
Щодо основного РРО, який вийшов з ладу, то заповнюється розділ 4 КОРО: графи 1 та 2 заповнює працівник підприємства безпосередньо після виходу РРО з ладу, а в графі 6 доцільно вказати модифікацію резервного РРО, його заводський та фіскальний номери.
Інструкція для касира, або Квест «Продай товар через РРО»
Коли основний РРО буде знову готовий до роботи, заповнюються графи 3–5 розділу 4 КОРО. Їх заповнює працівник центру сервісного обслуговування. Зазначається причина виходу з ладу РРО, дата та час його готовності до роботи, ставиться підпис і клеймо працівника, який проводив ремонт.
У випадку коли в основному РРО після ремонту обнулилася оперативна пам’ять, слід виконати такі дії:
- зареєструвати суми розрахунків окремо за кожною ставкою ПДВ відповідно до його контрольної стрічки на момент виходу з ладу згідно з пунктом 8 розідлу ІІІ Порядку № 547;
- роздрукувати Z-звіт, підклеїти його та оформити запис у графі 7 розділу 4 КОРО;
- провести операцію «службове внесення» у відновлений РРО, перекласти до нього гроші з резервного РРО.
Читайте більше корисних ситуацій у добірці: РРО: реєстрація та зняття з обліку
Новий закон про валюту: до чого готуватися бухгалтеру
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
