Взаємозалік дивідендів та заборгованості засновника за позикою

Чи можна за рахунок дивідендів, які підлягають до виплати засновнику–фізичній особі, погасити його заборгованість за позикою, виданою підприємством раніше?

Чи можна за рахунок дивідендів, які підлягають до виплати засновнику–фізичній особі, погасити його заборгованість за позикою, виданою підприємством раніше?

РІШЕННЯ

Дивіденди — платіж, що здійснюється юрособою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 Податкового кодексу України ).

Виплата дивідендів — це стандартна господарська операція, яка відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV є дією або подією, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Учасник товариства має право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Це право встановлено статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII .

Відповідно до статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI дивіденд — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, яка йому належить. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

При цьому товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до бухгалтерської звітності» грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Суми дивідендів, виплачені грошовими коштами, відображають у статті «Витрачання на сплату дивідендів» Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою № 3 або Звіту про рух грошових коштів (за непрямим методом) за формою № 3–н . Такі операції повинні бути підтверджені платіжними документами, зокрема, на випадок проведення аудиту.

Якщо операції взаємозаліку пов’язані з виконанням угод за цінними паперами, то ці операції можна вважати клірингом. Така діяльність здійснюється виключно уповноваженими на це установами та у відповідному порядку згідно із Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР та Положенням про клірингову діяльність, затвердженим рішенням НКЦПФР від 26.03.2013 № 429 .

Тому законодавчих підстав, які б давали право на здійснення взаємозаліку сум дивідендів до сплати та заборгованості засновника за позикою, немає.

Згідно зі статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності є порушенням законодавства з фінансових питань. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 нмдг (136–255 грн.). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, накладається штраф від 10 до 20 нмдг (170–340 грн.).

Таким чином, дивіденди засновнику — фізичній особі необхідно виплатити з каси чи за допомогою безготівкової форми розрахунку. Сума нарахованих дивідендів підлягає обов’язковому оподаткуванню ПДФО та відображенню у формі № 1ДФ .


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді