Розрахунок мінімальної заробітної плати, облік та оподаткування

В бухобліку є одне з питань, яке обговорюють не тільки бухгалтери, а майже кожний, де зміни відбуваються часто та прямо чи опосередковано впливають на добробут більшості. Так, це питання мінімальної зарплати

В цьому році разом з різким підвищенням мінімальної зарплати зросли й штрафи за порушення в даній сфері. Через декілька місяців знову матимемо її збільшення, тому треба з’ясувати підводні камені в цій стрімкій течії підвищень мінімалки.

Що ж таке мінімальна зарплата

Мінімальна заробітна плата (МЗП, “мінімалка”) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Вона встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі (ст. 95 КЗпП). Як відомо, у 2017 р. місячний розмір складає 3200 грн, а погодинний 19,34 грн.

Одразу хочеться згадати про поширену помилку початківців: не слід плутати мінімальну зарплату та прожитковий мінімум, а також перший тарифний розряд бюджетників. Це три зовсім різні показники (!):

  • прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн (01.01.2017 – 30.04.2017), 1684 грн (01.05.2017 – 30.11.2017) та 1762 грн (01.12.2017 – 31.12.2017). Плутанина виникає не тільки через схожість у назві та економічному змісті, але й через те, що тривалий час в Україні мінімальна зарплата та прожитковий мінімум співпадали (з 2010 р. по 2016 р. включно). Існують показники, які прив’язані саме до прожиткового мінімуму, а не до мінімалки, наприклад податкові соціальні пільги при оподаткуванні ПДФО;
  • перший тарифний розряд бюджетників у 2017 р. також складає 1600 грн. Це співпадає з попереднім показником, але насьогодні ніякої прямої прив’язки нема й були періоди, коли вони відрізнялися. На основі першого тарифного розряду та спеціальної сітки тарифних коефіцієнтів визначаються оклади працівників бюджетної сфери.

Розрахунок мінімальної заробітної плати, облік та оподаткування Мінімальну зарплату слід відрізняти від прожиткового мінімуму та першого тарифного розряду бюджетників – це різні показники, між якими немає прямої прив’язки.

Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією та обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці (погодинною, відрядною тощо).

Гарантії забезпечення мінімальної зарплати

Гарантії мінімальної зарплати перераховані в ст. 31 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. № 108/95 (далі – Закон про оплату праці):

  • розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП;
  • зобов’язано роботодавця проводити доплату до рівня МЗП, якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП;
  • у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці;
  • частина зарплатних виплат не входять до МЗП (див. нижче).

Розглянемо тепер детальніше, яким чином реалізуються дані гарантії.

Які виплати зараховуються до мінімальної зарплати

При обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру враховуються не всі виплати. Перелік виплат, які належать до фонду оплати праці, як відомо, встановлює Інструкція зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 №5), а тому логічно розглянути складові частини МЗП, користуючись класифікацією зарплатних виплат з даної Інструкції (див. таблицю нижче).

з/п

Вид виплати

Чи входить до МЗП?

Основна зарплата

1

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців.

Так

2

Суми відсоткових або комісійних відрахувань залежно від обсягів доходів (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг), якщо це основний заробіток. Гонорари штатних працівників редакцій газет, журналів. Суми оплати при переведенні на нижчеоплачувану роботу. Зарплата за час відрядження. Вартість продукції виданої працівнику за натуральної форми оплати праці.

Так

Додаткова зарплата

3

Надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, інтенсивність праці, керівництво бригадою, високу професійну майстерність, класність водіям (машиністам) транспортних засобів, високі досягнення у праці (у тому числі державним службовцям.

Так

4

Надбавки та доплати за роботу у важких і шкідливих умовах та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці відповідно до атестації робочих місць (ст. 31 Закону про оплату праці).

Ні

5

Надбавки і доплати за роботу у нічний час.

Ні

6

Надбавки і доплати за роботу у надурочний час (ст. 31 Закону про оплату праці).

Ні

7

Надбавки і доплати за роботу у вечірній час, виконання особливо важливої роботи на певний термін, знання та використання в роботі іноземної мови, допуск до держтаємниці, дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь, нормативний час перебування у шахті (руднику) інші зарплатні надбавки та доплати.

Так

8

Премії та винагороди зарплатного характеру, в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.

Так

9

Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу.

Так

10

Оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проведена в межах місячної норми оплати праці (зокрема, й у подвійному розмірі).

Так

11

Оплата праці у святкові та неробочі дні, яка проведена понад місячну норму праці.

Ні

12

Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці (виплата за невідпрацьований час).

Ні

13

Сума індексації зарплати працівників (див. лист Мінсоцполітики України від 13.02.17 р. №317/0/101-17/282).

Так

14

Суми компенсації працівникам втрати частини зарплати через порушення термінів її виплати (це виплата за невідпрацьований час)

Ні

15

Виплати з надання безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

Так

16

Вартість безкоштовно наданого працівникам фірмового одягу, обмундирування, що залишається в їх постійному користуванні.

Так

17

Виплати за невідпрацьований час, зокрема:

  • відпускні та компенсація у разі невикористання щорічної (основної та додаткової) відпустки, та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей;
  • відпускні за час навчання та творчих відпусток;
  • оплата додаткових відпусток потерпілим від аварії на ЧАЕС;
  • суми зарплати, які зберігаються за основним місцем роботи працівників за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
  • плата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;
  • оплата працівникам-донорам днів обстеження, давання крові та відпочинку;
  • оплата, що зберігається за працівником, який підлягаю медичному огляду за основним місцем роботи за час перебування у медичному закладі;
  • оплата простоїв не з вини працівника;
  • інші виплати за невідпрацьований час.

Ні

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

18

Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік та мають одноразовий характер, зокрема:

  • винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
  • премії, що виплачуються у встановленому порядку за спецсистемами преміювання, виплачені відповідно до урядових рішень;
  • премії за винахідництво та раціоналізаторство, створення та впровадження нової техніки;
  • премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
  • грошова винагорода держслужбовцям за сумлінну працю в органах держслужби, зразкове виконання трудових обов’язків.

Так

19

Одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (премії до ювілейних та пам’ятних, святкових дат, як у грошовій, так і у натуральній формі) (ст. 31 Закону про оплату праці).

Ні

20

Матдопомога, що має систематичний характер, яка надається всім або більшості працівників (наприклад, на оздоровлення).

Ні

21

Виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формі, якщо вони входять до складу зарплати згідно колдоговору. Оплата або дотації за харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях. Оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах. Вартість путівок працівникам та членам їх сім’ї. Вартість проїзних квитків.

Так

22

Інші виплати, які мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, абонементів в спортзал, протезування, компенсація палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

Так

23

Будь-які виплати внутрішнім сумісникам за їх роботу за сумісництвом під час обчислення доплати до МЗП за основним місцем роботи.

Ні

24

Доплати не передбачені чинним законодавством, наприклад, за перебування у відпустці з ініціативи адміністрації або участь у страйку.

Ні

Виплати, які не входять до фонду оплати праці

25

Лікарняні та декретні, а також оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності

Ні

26

Витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Ні

27

Витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей.

Ні

28

Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Ні

29

Надбавки (польове забезпечення) при виконанні монтажних робіт, будівельних робіт, роз’їзний характер роботи.

Ні

30

Матдопомога разового характеру

Ні

31

Виплати найманим працівникам за договорами цивільно-правового характеру.

Ні

32

Інші незарплатні виплати.

Ні

Таким чином, при розрахунку мінімальної зарплати, крім виплат визначених ст. 31 Закону про оплату праці не враховуються також виплати, які не залежать від відпрацьованого часу (виходячи з логіки самого визначення МЗП – це виплати за виконану норму праці) та виплати, які не входять до фонду оплати праці.

Доплата до мінімальної зарплати

Відповідно до пп. 2.2.1 уже згаданої Інструкції зі статистики зарплати – доплата до МЗП входить до додаткової зарплати. З цього випливають наступні наслідки:

  • доплата до МЗП враховується під час обчислення середнього заробітку для відпускних, лікарняних, декретних та інших випадках його збереження;
  • оподатковується на рівні з іншою зарплатою.

Виплачується така доплата щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. При цьому розраховувати доплату до мінімальної зарплати при виплаті авансу не потрібно – все робимо при виплаті зарплати за другу половину місяця.

Окремою ситуацією є нарахування заробітної плати на основі середньої мобілізованим працівникам. Доплата до мінімальної зарплати у такому разі не нараховується. Середній заробіток, який нараховується мобілізованому працівнику є виплатою за невідпрацьований час. На виплати, які не є платою за виконані норми праці не поширюється вимога щодо проведення доплати до мінімальної зарплати.

Розглянемо деякі ситуації.

Приклад 1. Повний робочий день та оплата праці менша за мінімальну. Бухгалтер підприємства працює 8 год на день. Згідно штатного розпису його оклад 3000 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 168 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня (21 робочий день).

Доплата до мінімалки становить 3200 – 3000 = 200 грн.

Зарплата за вересень становить: 3000 грн + 200 грн = 3200 грн.

Приклад 2. Неповний робочий день та оплата праці більша за мінімальну. Бухгалтер підприємства працює 6 год на день. Згідно штатного розпису його оклад 4000 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 126 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Нараховано зарплати згідно окладу: 126/168×4000=0,75×4000=3000 грн.

Мінімальний рівень оплати для 126 год: 0,75×3200=2400 грн.

Доплата до мінімалки відсутня, так як: 3000 грн > 2400 грн.

Зарплата за вересень становить: 3000 грн.

Приклад 3. Неповний робочий день та оплата праці менша за мінімальну. Бухгалтер підприємства працює 6 год на день. Згідно штатного розпису його оклад 3000 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 126 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Нараховано зарплати згідно окладу: 126/168×3000=0,75×3000=2250 грн.

Мінімальний рівень оплати для 126 год: 0,75×3200=2400 грн.

Доплата до мінімалки необхідна, так як: 2250 грн

Доплата до мінімалки: 2400 – 2250 = 150 грн.

Зарплата за вересень становить: 2250 +150 = 2400 грн.

Приклад 4. Неповний робочий час та індексація зарплати. Бухгалтер підприємства працює 5 год на день. Згідно штатного розпису його оклад 3000 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 105 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня. Коефіцієнт проведення індексації 0,0415.

Зарплата за вересень становить: 3000 грн × 105/168=1875 грн.

Розрахунковий мінімум для працівника: 3200×105/168=2000 грн.

Індексація для повного робочого часу: 3000×0,0415=124,5 грн.

Індексація пропорційно відпрацьованому часу: 124,5×105/168=77,81 грн

Порівнюємо розмір зарплати з необхідним мінімумом та знаходимо суму доплати до МЗП (при цьому враховуємо в розмірі зарплати суму індексації): 2000 – 1875 – 77,81 = 47,19 грн

За березень зарплата працівника становить: 1875 + 77,81 + 47,19 = 2000 грн.

Приклад 5. Доплата до МЗП в місяць прийняття на роботу.

Бухгалтер підприємства був прийнятий на роботу 11 вересня 2017 р. та відпрацював 15 днів. Згідно штатного розпису його оклад 3000 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 120 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

У разі прийняття працівника на роботу доплату обчислюємо пропорційно кількості відпрацьованих днів. Зарплата за вересень становить: 3000 грн × 120/168=2142,86 грн.

Розрахунковий мінімум для працівника: 3200×120/168=2285,71 грн.

Доплата до МЗП необхідна, так як: 2142,86 грн

Доплата до МЗП: 2285,74 – 2142,86 = 142,88 грн.

За вересень зарплата працівника становить: 2142,86+142,88 =2285,74 грн.

Приклад 6. Доплата до МЗП в місяць звільнення з роботи.

Бухгалтер підприємства звільняється 15 вересня 2017 р. (відпрацьовано у вересні 11 днів). Оклад 3000 грн. Нараховано також 1800 грн компенсації за невикористану відпустку. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 88 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Зарплата за вересень становить: 3000 грн × 88/168=1571,43 грн.

Розрахунковий мінімум для працівника: 3200×88/168=1676,19 грн.

Доплата до МЗП необхідна, так як: 1571,43 грн

Доплата до МЗП: 1676,19 – 1571,43 = 104,76 грн.

За вересень зарплата працівника становить: 1571,43+104,76 =1676,19 грн.

Оподаткування мінімальної зарплати

Мінімальна зарплата оподатковується на загальних засадах, тобто податкова соціальна пільга (ПСП), ПДФО, військовий збір (ВЗ) – усі податки розраховуються як і для звичайної зарплати. Однак, досить цікавий парадокс виник у 2017 р., коли зарплата на рівні мінімалки, але ПСП може бути й відсутня. Це пояснюється диспропорціями у зростанні МЗП та прожиткового мінімуму, до якого прив’язана ПСП. З 1 січня 2017 р. ліміт, який дає право на ПСП відповідно до пункту 169.4.1 ПКУ складає 1600×1,4= 2240 грн. Цей ліміт виявився меншим за МЗП, а тому особи, які працюють на повну ставку та не мають права на збільшення даного ліміту, не мають відповідно й ПСП при розрахунку ПДФО. Збільшитися даний ліміт може, наприклад, для одного з членів подружжя за наявності двох чи більше дітей віком до 18 років (множимо на кількість дітей).

Приклад 7. МЗП та відсутність ПСП. Бухгалтер відпрацював повний робочий час (21 день) у вересні 2017 р. з окладом 3200 грн. Інших нарахувань не було.

ПДФО = 3200×0,18 = 576 грн. ВЗ = 3200×0,015=48 грн. Зарплата до видачі = 3200 – 576 – 48 = 2576 грн.

Приклад 8. МЗП та наявність ПСП. Бухгалтер відпрацював повний робочий час (21 день) у вересні 2017 р. з окладом 3200 грн. Інших нарахувань не було. Однак, вона є матір’ю двох дітей віком до 18 років. Поріг на отримання соціальної пільги = 2×2240 = 4480 грн. Звичайна ПСП у 2017 р. дорівнює половині прожиткового мінімуму на 1 січня, тобто 1600×0,5=800 грн. У даному випадку її ще й треба помножити на кількість дітей.

ПДФО = (3200 – 2×800)×0,18 = 288 грн. ВЗ = 3200×0,015=48 грн. Зарплата до видачі = 3200 – 288 – 48 = 2864 грн.

Однак, ПСП також може виникнути в умовах неповного робочого часу. Одразу зазначимо, що повний чи неповний час ніяк не впливає на розмір ліміту. Тобто для працівника, який працює на повну ставку та працівника який працює на 0,5 ставки все одно буде застосовуватися однаковий ліміт для ПСП – 2240 грн. Якщо працівник працює за сумісництвом, то він також має право на ПСП за умови, що:

  1. заробітна плата за сумісництвом не перевищує 2240 грн;
  2. він не отримує ПСП за основним місцем роботи.

Приклад 9. МЗП та наявність ПСП за умов неповного робочого часу. Бухгалтер підприємства працює 5 год на день за основним місцем роботи. Згідно штатного розпису його оклад 3200 грн. За вересень 2017 р. ним відпрацьовано 105 год з 168 год за нормою для 40-годинного робочого тижня.

Зарплата за березень: 3200 грн × 105/168=2000 грн.

Розрахунковий мінімум для працівника: 3200×105/168=2000 грн. Доплата до МЗП відсутня. Але 2000

ПДФО дорівнює: (2000 – 800)×0,18=216 грн.

Військовий збір складе: 2000×0,015=30 грн.

Зарплата до видачі: 2000 – 216 – 30 = 1754 грн.

Ситуація з даного прикладу справедлива, якщо даний бухгалтер працює як за основним місцем роботи, так і у разі роботи за сумісництвом за умови, що за основним місцем роботи ПСП він не отримує.

Мінімальна зарплата та ЄСВ

Коли база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом за місяць у якому отримано дохід, базою розрахунку ЄСВ стає уже не фактична зарплата, а МЗП. ЄСВ розраховується як добуток МЗП та ставки ЄСВ (22%). Цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2264. Виключенням є такі випадки:

  • винагорода виплачується за цивільно-правовим договором;
  • зарплата одержана із джерела не за основним місцем роботи, наприклад, зарплата нарахована суміснику (тоді базою нарахування ЄСВ є фактична величина отриманого доходу);
  • зарплата працівників-інвалідів щодо яких застосовуються ставки ЄСВ 8,41%, 5,3%, 5,5%;
  • доходи працівників, яким надані відпустки без збереження зарплати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про відпустки” від 15.11.96 р. № 504 на період проведення АТО.

Розглянемо найбільш поширені ситуації виплати доходів працівникам у розмірі меншому від мінімальної зарплати та порядок розрахунку ЄСВ у цих випадках.

Ситуація

МЗП як база нарахування ЄСВ

Пояснення

1

Працівник відпрацював повний місяць на повну ставку або у режимі непевного робочого часу, на 0,75, 0,5 ставки тощо.

Можливо

Якщо нарахований за місяць доход менший за МЗП, то ЄСВ нараховується з МЗП (у 2017 р. = 3200×0,22=704 грн).

2

Працівник хворів частину місяця та здав лікарняний до бухгалтерії.

Можливо

Якщо сума допомоги з тимчасової втрати працездатності + зарплата поточного місяця менші за МЗП, то ЄСВ нараховується на суму МЗП.

3

Частину місяця працівник працював, а частину хворів і продовжує хворіти на кінець звітного місяця (лікарняний не закрито, переходить на наступний місяць).

Можливо

У місяці початку хвороби ЄСВ нараховується на зарплату за фактично відпрацьований час. Якщо після розподілу лікарняного у наступному місяці дохід виявився за попередній місяць менший за МЗП, то треба донарахувати ЄСВ.

4

Працівник хворіє повний місяць та продовжує хворіти, але лікарняний не здав.

ЄСВ не нараховується, оскільки відсутня база оподаткування, так як немає доходу за місяць.

5

Працівник хворів повний місяць, але лікарняний здав.

Можливо

Якщо сума допомоги з тимчасової втрати працездатності виявилася меншою за місяць ніж МЗП, то ЄСВ нараховується на МЗП.

6

Частину місяця працівник перебував у відпустці.

Можливо

Якщо зарплата + розподілені відпускні за цей місяць вививалися меншими за МЗП, то база нарахування ЄСВ – МЗП.

7

Працівник перебував у щорічній відпустці повний місяць.

Можливо

Якщо сума відпускних менша за МЗП, то база нарахування ЄСВ – МЗП.

8

Працівник частину місяця перебував у відпустці за свій рахунок (без збереження зарплати).

Можливо

Якщо заробітна плата за цей місяць виявилася меншою за МЗП, то база нарахування ЄСВ – МЗП (лист ДФС від 10.02.2017 р. №2649/6/99-99-13-02-03-15). Виняток – перебування у відпустці за свій рахунок повний місяць, коли взагалі відсутня база оподаткування.

9

Мобілізованому працівнику виплачено середній заробіток.

Можливо

Якщо нарахована сума менша МЗП, то ЄСВ нараховується на суму МЗП (ЗІР, категорія 301.04.01).

10

Працівник у поточному місяці прийнятий або звільнений з роботи (працював неповний місяць).

Ні

ЄСВ нараховується на суму фактично нарахованої зарплати незалежно від її розміру. Виключенням є прийняття та звільнення з роботи 1-го числа та останнього числа місяця (відпрацював повний місяць).

11

Працівник оформлений як зовнішній сумісник.

Ні

ЄСВ нараховується на суму фактично нарахованої зарплати.

Приклад 10. За умовою прикладу 9, якщо бухгалтер працює за основним місцем роботи, то буде сплачено 704 грн ЄСВ, так як його зарплата за місяць (2000 грн) виявилася меншою за мінімальну базу ЄСВ (3200 грн). Якщо ж даний бухгалтер працює за сумісництвом, то ЄСВ сплачується з фактично нарахованої зарплати: 2000×0,22 = 440 грн.

На що ще впливає мінімальна зарплата

Окрім мінімальної бази оподаткування ЄСВ розмір мінімалки також впливає зокрема на:

  • суму допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць, яка не може бути меншою, ніж розмір МЗП, установлений на час настання страхового випадку;
  • суми лікарняних та декретних, якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців. Сума лікарняних не може бути вище за розмір МЗП у місяці настання страхового випадку, а сума декретних – вище 2-кратного розміру МЗП (у 2017 році – 6400 грн);
  • ставку податку для ФОП 2-ї групи встановлюється у межах до 20% розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2017 році дорівнює: 3200 грн × 20% = 640 грн;
  • транспортний податок, об’єктом оподаткування яким є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 р. – 1 200 тис. грн);
  • штрафи за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації 200-300 розмірів МЗП (згідно пп. 120.3 ПКУ);
  • штрафи за порушення законодавства про працю (див. ч. 2 ст. 265 КЗпП), які встановлені у кратному розмірі до МЗП. Наприклад, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32000 грн у 2017 р.).

Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді