Оплату праці проводять за погодинною, відрядною або іншими системами. У разі відрядної форми зарплату працівника (бригади) обчислюють за кількість виробленої продукції (робіт, послуг) у визначений час. Тобто, пропорційно до обсягу виконаної роботи
Заробітна плата і аванс: поради експерта + розрахункові приклади
Конкретні розміри відрядних розцінок для працівників роботодавець встановлює у колдоговорі. За його відсутності розцінки погоджують із профспілкою. Якщо такої немає — з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 і 3 ст. 97 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Тож застосовувати відрядну плату праці можна там, де є прив’язка до кількості виробленої продукції (наприклад у штуках). Зростання виробітку не має погіршувати її якість.
Перш ніж перейти до відрядної системи оплати праці, необхідно:
- провести тарифікацію робіт. Для розрахунку відрядної розцінки застосовують тарифну ставку розряду роботи, а не розряду робітника;
- забезпечити кількісний та якісний облік виробленої продукції;
- організувати умови праці й забезпечити нормативну завантаженість працівника (своєчасну видачу завдань, нарядів, матеріалів, інструментів тощо).
Розрахунок відрядних розцінок
У разі відрядної оплати праці розцінки визначайте на підставі встановлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
Норма виробітку — це кількість продукції (робіт, послуг), яку працівник мусить виконати за одиницю робочого часу. Їх визначає роботодавець.
Відрядна розцінка залежить від встановленої годинної (денної) тарифної ставки для певного виду роботи і норми виробітку. Звідси, якщо підвищується тарифна ставка за відповідним тарифним розрядом,збільшується і відрядна розцінка (якщо не змінюється норма виробітку).
Види відрядної форми оплати праці
Відрядну оплату праці поділяють на індивідуальну пряму та колективну (бригадну).
У разі індивідуальної прямої відрядної системи оплати праці заробіток кожного робітника визначають за результатами його особистої праці. Тобто оплата праці залежить від кількості продукції, що він виробив, і відрядної розцінки. Якщо робітник виконує різні види робіт, кожен їх вид оплачують за встановленими для нього розцінками.
У разі колективної (бригадної) відрядної системи оплати праці визначають загальну зарплату всієї бригади (дільниці, цеху) за кінцевий результат роботи. Для розрахунку беруть колективні відрядні розцінки. Надалі розподіляють зарплату між членами бригади за правилами, що визначає роботодавець (їх закріплюють у колективному договорі або положенні про оплату праці).
Виділяють й інші різновиди відрядної оплати праці. Зокрема, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивку, акордну.
Пам’ятайте:
- якщо доручаєте відрядникам виконання робіт, тарифікованих нижче за присвоєні їм розряди, виплачуйте міжрозрядну різницю. Умови її виплати визначте у колдоговорі (ч. 2 ст. 104 КЗпП);
- за роботу в надурочний час (за всі відпрацьовані години) виплачуйте доплату у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплату праці якого проводять за погодинною системою (ст. 106 КЗпП);
- якщо працівник залишає відрядний наряд не закінченим із незалежних від нього причин, оплатіть виконану частину роботи. Оцінку визначте за погодженням сторін згідно з нормами і розцінками, що існують (ст. 109 КЗпП).
Індексаційні поради Мінсоцполітики
Серед об’єктів індексації — оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому виразі, в т. ч. розрахованому за відрядними розцінками (п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078; далі — Порядок № 1078). У загальному випадку базовим є місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладів). Базовий місяць не змінюється від збільшення зарплати за рахунок її постійних складових без підвищення окладу (тарифної ставки). Як бути з відрядними розцінками, у Порядку № 1078 не уточнили. На допомогу прийшло Мінсоцполітики (лист від 26.07.2016 № 337/10/136-16): базовим вважають місяць підвищення відрядних розцінок. Якщо цього не було, базовий місяць не змінюється.
В іншому роз’ясненні Мінсоцполітики радило визначати суму підвищення на основі умов місяця, у якому сталося підвищення (лист від 20.11.2015 № 308/10/136-15). Вважаємо, що відрядників це не стосується. Для відрядників необхідно порівняти зарплату до і після підвищення за однакової кількості планових показників із виготовлення продукції.
Застосовувати рекомендації Мінсоцполітики вдається не завжди. Причина — багатогранність відрядної оплати праці. Розуміють це й у профільному відомстві. Проте воно лише радить визначати порядок проведення індексації у колдоговорі на власний розсуд. Але скористатися цією порадою можуть лише «обрані» — госпрозрахункові підприємства.
Існують і альтернативні підходи. Розглянемо кожен окремо.
Варіант 1. Власний порядок проведення індексації.
Таке право закріплено у пункті 5 Порядку № 1078. Свій порядок пропишіть у колдоговорі (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 № 234/10/136-16).
Переваги — заповнення індексаційних прогалин у відрядників.
Мінуси — потрібно:
- виконати функції нормотворця з напрацювання правил індексації;
- знайти фінансові можливості, адже виплачувати індексацію потрібно в сумі, не меншій, ніж це передбачено Порядком № 1078. Для цього визначають хоч невеличкий індексаційний гандикап — своєрідну страховку дотримання законодавчих гарантій працівника;
- час від часу перевіряти, чи не погіршуєте умови індексації порівняно з тими, що визначає Порядок № 1078.
Особливості та чотири приклади розрахунку компенсації за невикористану відпустку, якщо працівник звільняється у 2024 році. Обчислення компенсації 2024 року, якщо у 2023-му є періоди без виплат працівникам
Варіант 2. «Обхідний» варіант уникнення індексації. Маємо на увазі щомісячне мінімальне підвищення тарифних ставок.
Переваги — індексувати зарплату не потрібно.
Мінуси:
- доводиться щомісяця розраховувати тарифні ставки і відрядні розцінки;
- зростає фонд оплати праці.
Отже, такий «технічний» підхід, щоб уникнути проведення індексації, — не найкращий варіант для відрядників. До того ж, його не полюбляє Держпраці, адже він не грунтується на нормах Порядку № 1078.
Можливий і «трансформований» підхід — підвищувати тарифні ставки що 3-4 місяці, коли виникає право на індексацію. При цьому сума зростання має перекривати суму можливої індексації. Головний мінус — бухгалтер відчує на собі всі принади недосконалого механізму індексації зарплати відрядників.
Варіант 3. Випереджальна індексація.
Таке право роботодавців закріплене в пункті 5 Порядку № 1078, а приклад обчислення — у додатку 5 до цього документа. Головний меседж — підприємство визначає для робітників сталу «доплату», яку інколи називають твердою сумою індексації (скажімо, 500 грн). Зазвичай це роблять із початку року. Щомісяця працівникам виплачують таку доплату, а індексацію — ні. Паралельно бухгалтер відстежує, коли сума індексації дожене визначену доплату. Тоді виплачувати підвищення припиняють і починають нараховувати працівникові індексацію або встановлюють нове випереджальне підвищення.
Переваги — формально можна не проводити індексацію.
Мінуси:
- потрібно щомісяця порівнювати суму визначеної доплати із сумою можливої індексації;
- зростає фонд оплати праці. Адже сталу доплату визначають у більшій сумі, ніж прогнозована індексація.
Резюме
Зарплату відрядників індексувати потрібно. Механізм індексації. Переконані, що підприємство має визначити власний порядок індексування, що дасть змогу розрубати гордіїв вузол індексаційних відрядних прогалин.
